Справа № 404/5726/24
Номер провадження 2/404/1588/24
16 грудня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,
за участі секретаря - Галушко Н.О.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та його розподіл,-
У червні 2024 року позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та його розподіл..
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.07.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено до розгляду.
25.11.2024 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки перебуває в ЗСУ.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 2 ч. першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Проходження військової служби регулюється Законом України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу».
Для обов'язкового зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України повинні існувати дві імперативні умови:
- перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань;
- Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 456/2541/19.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06 квітня 2000 року воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 2 цього Закону правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
З матеріалів справи вбачається, що через канцелярію суду відповідачем подано заяву про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що на даний час проходить службу в Збройних Силах України.
Згідно довідки виконуючого обов'язки начальника відділу персоналу та стройового - заступника начальника штабу Харківського національного університету Повітряних Сил Олександра Гороховського, відповідач старший лейтенант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі під час мобілізації на особливий період у Харківському національному університеті Повітряних Сил на посаді слухача курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації університету з 19.02.2024 року.
Проте, надана відповідачем довідка не підтверджує наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить інформації про переведення на воєнний стан та виконання бойових завдань у зоні бойових дій Харківського національного університету Повітряних Сил, в якому відповідач перебуває.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, брати участь у судовому процесі особисто або через представника.
Керуючись ст. 43, 49, 279, 353 ЦПК України,
У задоволенні клопотання відповідача щодо зупинення провадження у справі №404/5726/24 (2/404/1588/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю та його розподіл - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 16.12.2024 року.
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда Віталіна МОХОНЬКО