Номер провадження 1-кс/754/3291/24
Справа № 754/16802/24
Іменем України
02 грудня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4 ,
за участю захисника: - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 12024100030003135 від 30.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, -
02.12.2024 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, в провадженні слідчого відділу Деснянського УПГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024100030003135 від 30.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 29.11.2024 приблизно о 19:00 год., перебуваючи в приміщенні житлової кімнати квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, вступив у словесний конфлікт з раніше знайомою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході розвитку якого у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, підійшов до ОСОБА_8 , та наніс множинні удари тупим предметом в область голови, тулуба та верхніх кінцівок, чим спричинив множинні садна в області голови, тулуба та верхніх кінцівках, переломів кісток та хрящів носа, нижньої щелепи. Після чого ОСОБА_7 , утримуючи в руках предмет, що має рублячі властивості, наніс один удар ОСОБА_8 в область лобної ділянки, спричинивши останній косо-вертикальну рану. Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, настала смерть ОСОБА_8 .
У рамках вказаного кримінального провадження, 30.11.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, на те, що ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Зазначені вище обставини та підстави свідчать про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання підозрюваного під вартою.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі.
Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.
Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_7 , приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, наданими слідчим у обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так ОСОБА_7 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, його стан здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.
Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 28 січня 2025 року.
Строк тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання о 14 годині 06 хвилин 30 листопада 2024 року.
Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 28 січня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1