Справа № 308/18135/24
Закарпатський апеляційний суд
11.12.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/772/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2024.
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, а саме до 03.01.2025 без визначення розміру застави, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ростов'ятиця Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у кримінальному провадженні № 12024070000000415 від 29.08.2024.
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024070000000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , при невстановлених досудовим розслідуванням часу та обставинах, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, достовірно знаючи про рівень матеріального становища ОСОБА_10 , заздалегідь придумавши єдиний спільний план дій, вступили як безпосередні виконавці у попередню злочинну змову між собою, з метою незаконного збагачення, в період з кінця серпня 2024 року до 01.11.2024, вимагали, тобто погрожуючи застосуванням фізичного насильства, а також шляхом безпосереднього насильства, яке виразилось у нанесенні ударів в область обличчя, а також погрозах заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, не одноразово пред'являли незаконні вимоги ОСОБА_10 про передачу 7000 (сім тисяч) доларів США, за наступних обставин.
В період з 18.08.2024 по 21.08.2024, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , на автомобілі марки «AUDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , приїхали до будинку за адресою АДРЕСА_3, де на той час перебував ОСОБА_10 та почали
-2-
бити руками по склу належного ОСОБА_10 автомобіля, що був припаркований біля вказаного будинку та кликати останнього на розмову. Підійшовши до них та запитавши в чому справа, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_10 , що він познайомив особу на ім'я ОСОБА_11 з особою на ім'я ОСОБА_12 , де в останніх виникли фінансові відносини між собою, однак в подальшому чоловік на ім'я ОСОБА_12 перестав виходити на зв'язок, не виконавши свої зобов'язання, а відтак останні пред'явили потерпілому ОСОБА_10 майнову вимогу про передачу їм 7000 (сім тисяч) доларів США, при цьому не уточнюючи причину передачі вказаної суми коштів та висловлюючи словесні погрози застосування насильства до потерпілого.
24.10.2024 близько 13 год 40 хв ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, приїхали на автомобілі марки «Volkswagen» моделі «Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , до будинку потерпілого ОСОБА_10 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , перед цим попередньо телефонувавши останньому на його мобільний телефон з номера НОМЕР_3 , де під час того як потерпілий ОСОБА_10 підходив до вищевказаного автомобіля, з якого вийшов ОСОБА_9 та одразу наніс ОСОБА_10 один удар долонею правої руки по обличчю останнього зліва. В цей час, ОСОБА_7 , вийшовши із даного автомобіля також наніс удар долонею правої руки по обличчю потерпілого зліва, чим згідно висновку експерта спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та тілесне ушкодження у виді забійної рани на слизовій оболонці верхньої губи зліва, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, а також як наслідок завдали ОСОБА_10 фізичного болю та викликали такими діями у потерпілого страх та реальні побоювання за власне життя та здоров'я.
Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , погрожуючи застосуванням фізичного насильства щодо потерпілого та членів його сім'ї, повторно пред'явили до ОСОБА_10 протиправну вимогу про передачу їм грошових коштів у сумі 7000 (сім тисяч) доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 24.10.2024 складало 288917 (двісті вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн 30 коп. та встановили для ОСОБА_10 строк у два дні для передачі їм вказаної суми грошових коштів.
08.11.2024 ОСОБА_7 затримано у порядку ч. 6 ст. 615 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий обґрунтував наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії особливо тяжких, а також наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, незаконно впливати на свідків, потерпілого та інших учасників у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що погоджується з обґрунтованістю підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, існуванням заявлених ризиків, зокрема передбачених п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, і що відомостей, які б свідчили про можливість гарантувати належну поведінку
-3-
підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено. Водночас, при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан. Також урахувавши те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого з погрозою застосування насильства над потерпілим, його близькими родичами, слідчий суддя вказав про відсутність підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту або визначити заставу у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 182 КПК України. Вважає ухвалу незаконною та не обґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам. Слідчим суддею не враховано відсутність заявлених слідчим ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та не дано оцінки даним про особу підозрюваного, зокрема, наявності постійного місця проживання, роботи (ФОП), міцних соціальних зв'язків, батька - особи з інвалідністю І групи на утриманні, відсутність судимості в силу вимог ст. 89 КК України. Також захисник зазначає про відсутність перешкод у визначенні ОСОБА_7 розміру застави.
Судове провадження розглядається за відсутності підозрюваного, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується думка захисника про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
-4-
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 цього Кодексу.
В порядку ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити,чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини,які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених ст. 177КПК України,і на які вказує слідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя в цілому дотримався вказаних вимог закону при розгляді клопотання про обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Розглядаючи дане клопотання, слідчий суддя належно дослідив та перевірив наведені у ньому доводи щодо обґрунтованості підозри та наявності ризиків, які власне викликали необхідність вжити заходи для забезпечення кримінального провадження шляхом застосування підозрюваній особі запобіжного заходу.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 29.08.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024070000000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
08.11.2024 ОСОБА_7 затримано у порядку ч. 6 ст. 615 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 09.11.2024 за клопотанням слідчого щодо ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
-5-
При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність слідчим обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і такий висновок підтверджується перевіреними слідчим суддею доказами, яким дана належна оцінка.
Відповідно до положень ст. 177, 183 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання переховування від органів досудового розслідування чи вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити вище вказані дії.
Як встановив слідчий суддя і це підтверджується матеріалами судового провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна, а тому, перебуваючи на волі ОСОБА_7 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на потерпілого й свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, на цій стадії досудового розслідування доведена слідчим і прокурором та сумнівів у колегії суддів щодо їх повноти та достатності не викликає.
Наявні докази, які містяться в матеріалах судового провадження дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, на цій стадії досудового розслідування є підтвердженою. В ході кримінального провадження обставини, які мають бути достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення на момент вручення були наявними і підтверджуються доказами, зібраними у ході досудового розслідування, зокрема: заявою ОСОБА_10 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення від 28.08.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 29.08.2024, протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_10 від 06.11.2024, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2024, висновком експерта № 399 від 29.10.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії досудового розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
-6-
Така позиція суду випливає й із практики Європейського Суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Слідчим у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 . Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, що можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З огляду на викладене, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставин його вчинення, його підвищену суспільну небезпечність, існуючі в даному провадженні ризики, особу підозрюваного, який несудимий, займається підприємницькою діяльністю, має міцні соціальні зв'язки, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим та прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції була доведена неможливість застосування відносно підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу, що в своїй ухвалі при застосуванні відносно підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу обґрунтовано прийняв до уваги слідчий суддя.
Перевіряючи доводи апеляційних скарги сторони захисту на предмет відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд уважає, що з огляду на характер та конкретні обставини кримінального правопорушення, такі існують та доводяться відповідними доказами. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може незаконно впливати на потерпілого й свідків у кримінальному провадженні.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
Щодо посилання сторони захисту на дані про особу підозрюваного, зокрема про наявність міцних соціальних зв'язків, в тому числі наявність на утриманні батька - особи з інвалідністю, факт зайняття підприємницькою діяльністю, то на думку апеляційного суду, з огляду на суспільну небезпечність інкримінованого кримінального правопорушення, вони не є визначальними аргументами для обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м'якого виду запобіжного заходу, оскільки не зменшують встановлені ризики та не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано доказів про наявність у підозрюваного ОСОБА_7 таких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Таким чином, наведені захисником в апеляційній скарзі доводи про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено.
Колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування на цій стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, наявності в зазначеному провадженні ризиків
-7-
передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення ЄСПЛ «Боротюк проти України», а тому апеляційний суд вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Разом з тим, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя необґрунтовано зазначив про неможливість визначення підозрюваному розміру застави з огляду на таке.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування застави, суд першої інстанції з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, даних, які характеризують особу підозрюваного, вимог кримінального процесуального законодавства України та практики Європейського суду з прав людини, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, не визначив її розмір, мотивуючи це тим, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, вчинено із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Проте, такий висновок, на думку колегії суддів, є передчасним і таким, що не узгоджується з наведеними нижче положеннями закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1).
Зміст вказаної норми не є імперативним, а тому, приймаючи до уваги вимоги ст. 178, ч. 1 ст. 183 КПК України, зокрема, наявність у підозрюваного ОСОБА_7 постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, батька - особи з інвалідністю І групи на утриманні, а також стану здоров'я, зумовленого наявністю ряду захворювань, факт здійснення ним підприємницької діяльності та сплати податків, відсутність судимості, розглянувши можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2022 у справі «Харченко проти України), колегія суддів уважає за можливе визначити підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави у даному кримінальному провадженні, апеляційний суд приймає до уваги положення ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
-8-
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а також, приймаючи до уваги обставини, визначені ст. 178 КПК України, колегія суддів уважає необхідним визначити розмір застави у межах 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн, оскільки саме такий розмір застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, узгоджуватись з положеннями ст. 182 КПК України, а також практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018), відповідно до яких розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При таких обставинах, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України колегія суддів уважає, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, а ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
-9-
Керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.11.2024 щодо ОСОБА_8 скасувати.
Клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ростов'ятиця Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання ОСОБА_7 під вартою встановити до 06.01.2025 включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_7 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Мукачево Закарпатської області), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим і свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді