12 грудня 2024 рокуСправа №160/24624/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Померанської Гани Ігорівни до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Державна казначейська служби України про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
11.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Померанської Гани Ігорівни до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Державна казначейська служби України, в якій представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2024 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду провадження підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року;
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) від 15.07.2024 року № 045550012192 у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період провадження підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) поданої 15.06.2024 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у рішенні правової оцінки.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) від 15.07.2024 року № 045550012192.
Відповідачі, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомили.
У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи - Державної казначейської служби України щодо позову або відзиву до суду не надходили.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.09.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 16.09.2024 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
07.10.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. У задоволенні клопотання представника позивача Померанської Гани Ігорівни про витребування доказів відмовлено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській подати до суду у строк до 07 листопада 2024 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 ; засвідчену належним чином копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.07.2024 року №045550012192. Клопотання представника позивача Померанської Гани Ігорівни про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державну казначейську службу України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що листом від 20.06.2024 року №35956-24188/З-01/8-0400/24 позивачу ОСОБА_1 на її звернення ВЕБ -04001-Ф-С-24-088457 від 22.05.2024, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. № 24188/3-0400-24 від 22.05.2024), з питання пенсійного забезпечення, повідомлено наступне. За результатами розгляду заяви від 13.05.2024 про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 20.05.2024 № 045550012192 про відмову, в зв'язку з тим, що ОСОБА_1 надані до заяви скановані копії з копій документів. 15.06.2024 ОСОБА_1 вдруге надана заява про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058. Частиною 5 статті 45 Закону № 1058, передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Враховуючи зазначене, заява від 15.06.2024 буде розглянута в терміні передбачені чинним законодавством. Відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян", у разі незгоди з наданою відповіддю, ОСОБА_1 має право на оскарження в органах вищого рівня або в судовому порядку.
За реплікацією «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року у справі № 804/5071/14 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задоволено повністю.
Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Направлено копію постанови державному реєстратору за місцезнаходженням особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення.
Означена постанова суду від 16.05.2014 року у справі № 804/5071/14 набрала законної сили 23.06.2014 року.
Так, позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася 06.07.2024 року до звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 15.07.2024 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №045550012192 через відсутність необхідного страхового стажу.
Так, у тексті згаданого рішення №045550012192 від 15.07.2024 року зазначено наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.07.2024. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявниці 63 роки 00 місяців 06 днів. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" становить 28 років. У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу з 01.01.2024 по 31.12.2024 - від 21 до 31 років. У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частинами першою та другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років, мають особи, за наявності страхового стажу - 15 років. Страховий стаж особи становить 15 років 02 місяці 15 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: не зараховано період ведення підприємницької діяльності, оскільки за цей період відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Для зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду необхідно надати документи про сплату страхових внесків, зокрема довідку, видану органами Пенсійного фонду України з інформацією, щодо сплати внесків. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу від 21 до 31 років.
Листом від 07.08.2024 року №0400-010504-8/62194 представнику позивача адвокату Ганні Померанській Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит від 31.07.2024 № 12 (вх. № 36042/8 від 01.08.2024) щодо надання інформації про сплату страхових внесків ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем, у період з 01.01.1996 до 31.12.2009, повідомило наступне. ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 18.03.1998 (Соборний район м. Дніпро). Відповідно до підпункту 16.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 № 11-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1996 за № 550/1576 (із змінами та доповненнями, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 29.07.1997 №5-4, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.08.1997 за № 321/2125), підпункту 14.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 за №4-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 за № 436/3729 та підпункту 13.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.10.2001 №16-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189, чинних у запитуваний період, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести облік внесків до Пенсійного фонду та витрачання його коштів. Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 №41 (далі - Перелік №41). Перелік № 41 діяв до 01.01.2013. Відповідно до пункту 288 Переліку №41, банківські документи (акти, довідки, платіжні реєстри, доручення) про надходження усіх видів податків у державний бюджет, зберігаються 3 роки, зберігання звітності платників переліком не передбачено. Спеціальні терміни зберігання документів про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на період до затвердження Переліку № 41 законодавством не визначено. Враховуючи зазначене, підтвердити сплату страхових внесків за період з18.03.1998 (з дати взяття на облік) до 31.12.2003 не є можливим. З 01.01.2004 до 31.12.2010 правові відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулювались Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058), який набув чинності з 01.01.2004. З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків (у зв'язку з одночасною дією протягом 2004-2010 років Закону № 1058 та Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва") сума коштів, що спрямовувалась до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного (42 %) та фіксованого податків (10 %), зараховувалась в рахунок сплати страхових внесків. Відповідно до бази даних Пенсійного фонду України, на рахунки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в період з 01.01.2004 до 31.12.2009 по ФОП ОСОБА_1 надійшли кошти від розмежування Державним казначейством України фіксованого податку в сумі 9,00 грн у березні 2004 року.
Крім того, листом від 08.08.2024 року №0400-010604-8/163582 адвокату Ганні Померанській, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши адвокатський запит від 29.07.2024 №14 (вх. №36457/8 від 05.08.2024) в стосовно надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб, Реєстр) про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомило наступне. Порядок ведення Пенсійним фондом України реєстру застрахованих осіб, обробка та використання його даних визначається Законом України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), зокрема, статтями 16-18, 20, 21. Склад відомостей реєстру застрахованих осіб, визначений статтею 20 Закону № 2464, свідчить про їх належність до персональних даних та конфіденційної інформації про особу і використовується з додержанням вимог Законів України від 02.10.1992 №2657-ХІІ "Про інформацію" (далі - Закон № 2657) та від 01.06.2010 № 2297-VІ "Про захист персональних даних". Відповідно до частини першої статті 21 Закону №2657 інформацією з обмеженим доступом вважається конфіденційна, таємна та службова інформація. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України в Рішенні від 30.10.1997 № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу також відомості про її майновий стан та інші персональні дані, а у Рішенні від 02.01.2012 № 2-рп зазначив, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним. Відповідно до абзаців другого - третього частини шостої статті 17 Закону №2464 інформація з реєстру застрахованих осіб надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб чи уповноважених ними третіх осіб у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 затверджене Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення 10-1). Пунктом 8 розділу V Положення 10-1 встановлено, що інформація з реєстру застрахованих осіб надається територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі: застрахованій особі особисто при пред'явленні паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), документа, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, або свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи пенсійного посвідчення; представнику застрахованої особи - при пред'явленні документів, що посвідчують особу представника та її повноваження діяти від імені особи, яку він представляє, а також засвідчених копій документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду України ідентифікувати застраховану особу. Що в свою чергу підтверджується роз'ясненням уповноваженого Верховної ради України з прав людини від 06.09.2023 № 492699.4/1-25338.3/23/41.4 стосовно надання інформації (довідок) з реєстру застрахованих осіб - безпосередньо застрахованій особі або представнику у порядку встановленому законодавством. Відповідно пункту 10 розділу V Положення 10-1 інформація з реєстру застрахованих осіб, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, його сімейний стан, інформацію про інвалідність (групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань), матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування, надається виключно особі, якої вони стосуються (уповноваженій нею особі), а також у випадках, передбачених законами. Надання інформації з реєстру застрахованих осіб іншим юридичним і фізичним особам, крім органів праці та соціального захисту населення, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Іншого Законом № 2464 та Положенням 10-1 не передбачено, отже надання інформації з реєстру застрахованих осіб про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) неможливо. Звертаємо увагу, що адвокатський запит не містить згоди ОСОБА_1 на поширення (передачу) персональних даних у визначеному особою порядку відповідно до передбачених нею умов та сформульованої у згоді мети її обробки. З питання отримання інформації з реєстру застрахованих осіб застрахована особа (представник застрахованої особи) може звернутися до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Пенсійного фонду України з документом, що посвідчує особу та документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Також застрахована особа може отримати інформацію з реєстру застрахованих осіб дистанційно на вебпорталі Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) чи з застосуванням мобільного застосунку «Пенсійний фонд», здійснивши вхід за допомогою кваліфікованого електронного цифрового підпису (КЕП), за токеном, за допомогою Дія.Підпис, засобами інтегрованої системи електронної ідентифікації (ID.GOV.UА). В результаті обробки звернення заявнику буде надіслано електронний документ у вигляді pdf-довідки, достовірність якої підтверджено спеціальним QR-кодом, та електронний документ, підписаний електронним цифровим підписом Пенсійного фонду України, який є аналогом паперового документу, підписаного відповідальною особою. Разом з цим повідомляємо, що органи Пенсійного фонду України ведуть персоніфікований облік з 2000 року, створюють і забезпечують функціонування реєстру застрахованих осіб на підставі звітних документів, наданих страхувальниками та іншими, за відповідні звітні роки. Інформація за 1998-1999 роки отримана зі звітів страхувальників при впровадженні системи персоніфікованого обліку в експериментальному режимі. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як фізична особа-підприємець перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 18.03.1998 (Соборний район м. Дніпро). Відповідно до підпункту 16.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 06.09.1996 № 11-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1996 за № 550/1576 (із змінами та доповненнями, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 29.07.1997 №5-4, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18.08.1997 за № 321/2125), підпункту 14.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 03.06.1999 за №4-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.07.1999 за № 436/3729 та підпункту 13.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 № 16-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189, чинних у запитуваний період, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести облік внесків до Пенсійного фонду та витрачання його коштів. Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений Наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 №41 (далі - Перелік №41). Перелік №41 діяв до 01.01.2013. Відповідно до пункту 288 Переліку №41, банківські документи (акти, довідки, платіжні реєстри, доручення) про надходження усіх видів податків у державний бюджет, зберігаються 3 роки, зберігання звітності платників переліком не передбачено. Спеціальні терміни зберігання документів про сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на період до затвердження Переліку № 41 законодавством не визначено. Враховуючи зазначене, підтвердити сплату страхових внесків за період з 18.03.1998 (з дати взяття на облік) до 31.12.2003 не є можливим. З 01.01.2004 до 31.12.2010 правові відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулювались Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058), який набув чинності з 01.01.2004. З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків (у зв'язку з одночасною дією протягом 2004-2010 років Закону № 1058 та Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва") сума коштів, що спрямовувалась до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного (42%) та фіксованого податків (10%), зараховувалась в рахунок сплати страхових внесків. Відповідно до бази даних Пенсійного фонду України, на рахунки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в період з 01.01.2004 до 31.12.2009 по ФОП ОСОБА_1 надійшли кошти від розмежування Державним казначейством України фіксованого податку в сумі 9,00 грн. у березні 2004 року.
Вважаючи спірне рішення протиправним та безпідставним, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з офіційним тлумаченням положення статті 1 Конституції України, яке міститься в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25 січня 2012 року, основними завданнями соціальної держави є створення умов для реалізації соціальних, культурних та економічних прав людини, сприяння самостійності і відповідальності кожної особи за свої дії, надання соціальної допомоги тим громадянам, які з незалежних від них обставин не можуть забезпечити достатній рівень життя для себе і своєї сім'ї.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип вер ховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші норма тивно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XIІ) та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами 1, 2 статті 21 Закону №1058-ІV передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад та уповноважених суб'єктів для обліку даних Єдиного державною демографічного реєстру; податкових органів, територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або в порядку міжвідомчого обміну інформацією; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; компаній з управління активами; зберігачів; інших джерел, передбачених законодавством.
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону №1058-ІV визначено, що відомості, які містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для: підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом; надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій; надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду; обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Згідно зі статтею 3 Закону №1788 право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
Аналіз вказаних вище нормативно-правових норм дає підстави для висновку про те, що сам по собі статус підприємця та перебування на відповідній системі оподаткування не означає фактичне провадження підприємницької діяльності особою та автоматичну сплату страхових внесків.
До стажу зараховується лише той період (строк), за який особа сплатила страхові внески. При цьому, страховий стаж обчислюється в місяцях. З дня набрання чинності Законом №1058-IV, а саме з 01.01.2014, повний місяць роботи зараховується в повному обсязі за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою за мінімально встановлений розмір. Якщо сума сплачених внесків є меншою, то лише за умови здійснення доплати до мінімального розміру цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць.
Разом з тим, 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII, яким розділі XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 3-1 в наступній редакції: «До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються в періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відтак, з 01.07.2000 по 31.12.2017 періоди перебування на єдиному/фіксованому податках зараховується в повному обсязі до страхового стажу особи, яка здійснювала підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі по тексту Порядок №637 в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження страхового стажу до 01.01.2004 подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637), а за період роботи починаючи з 01.01.2004 - за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За змістом абзацу 4 підпункту 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01.01.2004 можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Таким чином, належними доказами, якими фізична особа-підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме: до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року (для загальної системи оподаткування) та після 01 січня 2004 (для спрощеної системи опоадктування) - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №643/20104/15-а.
У даному випадку спірним є період підприємницької діяльності позивача з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року.
Так, ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в рамках фізичної особи-підприємця, зареєстрована в виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради. Цей факт підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_3 від 27.08.1996 року, ліцензією НОМЕР_4 (торговий патент), сертифікатом про право на провадження торговельної діяльності від 30 серпня 1996 року (реєстраційний номер №1311).
Окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року у справі № 804/5071/14 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задоволено повністю.
Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Направлено копію постанови державному реєстратору за місцезнаходженням особи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення.
Означена постанова суду від 16.05.2014 року у справі № 804/5071/14 набрала законної сили 23.06.2014 року.
В тексті згаданої постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року у справі № 804/5071/14 зазначено про те, що ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) зареєстрована 27.08.1996 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів. Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 30.01.2014 № 62, позивачем зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) не подавала податкову звітність з лютого 2009 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивач у період з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець.
Як вже зазначено судом вище, листом від 08.08.2024 року №0400-010604-8/163582 адвокату Ганні Померанській, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розглянувши адвокатський запит від 29.07.2024 №14 (вх. №36457/8 від 05.08.2024) в стосовно надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб, Реєстр) про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повідомило про те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як фізична особа-підприємець перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 18.03.1998 (Соборний район м. Дніпро). Підтвердити сплату страхових внесків за період з 18.03.1998 (з дати взяття на облік) до 31.12.2003 не є можливим. З 01.01.2004 до 31.12.2010 правові відносини у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулювались Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058), який набув чинності з 01.01.2004. З метою уникнення надмірної сплати страхових внесків платниками єдиного та фіксованого податків (у зв'язку з одночасною дією протягом 2004-2010 років Закону № 1058 та Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва") сума коштів, що спрямовувалась до Пенсійного фонду у вигляді частини ставки єдиного (42%) та фіксованого податків (10%), зараховувалась в рахунок сплати страхових внесків. Відповідно до бази даних Пенсійного фонду України, на рахунки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в період з 01.01.2004 до 31.12.2009 по ФОП ОСОБА_1 надійшли кошти від розмежування Державним казначейством України фіксованого податку в сумі 9,00 грн. у березні 2004 року.
Суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №637, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Згідно пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Натомість, вимоги щодо підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності шляхом подачі документів про сплату страхових внесків стосуються періоду до 01 січня 2004 року. Так, періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Відповідачем-2 не спростовано обставин того, що в спірний період позивач перебував на спрощеній системі оподаткування в цілях застосування пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
А, відтак, суд дійшов висновку, про неправомірність неврахування відповідачем-2 до страхового стажу позивача періодів здійснення підприємницької діяльності..
Суд наголошує, що реалізовуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності - роз'яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків. Також у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов'язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.
Окрім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17.
ГУ ПФУ в Рівненській області маючи низку повноважень, визначених частиною 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію не вчинило, поклавши весь тягар відповідальності на позивача.
З підстав зазначеного слід звернути увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Також суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Вказані вище обставини справи та наведений вище аналіз законодавства спростовують доводи пенсійного органу про правомірність рішення відповідача та про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу спірного періоду роботи.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача порушені протиправним рішенням пенсійного органу, що полягає у неврахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу.
Позивач як громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач-2 протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.07.2024 року № 045550012192 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період провадження підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року.
При цьому не підлягають до задоволення позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду провадження підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року; визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) від 15.07.2024 року № 045550012192 у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); оскільки належним до достатнім захистом порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.07.2024 року № 045550012192.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.07.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Померанської Гани Ігорівни до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа - Державна казначейська служби України про визнання бездіяльності та відмови протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 15.07.2024 року № 045550012192 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період провадження підприємницької діяльності з 27.08.1996 року по 01.01.2009 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву 2246100440 (РНОКПП НОМЕР_2 ), від 06.07.2024 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник