12 грудня 2024 рокуСправа №160/26030/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
30.10.2024 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 25.09.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050028728 від 13.09.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.12.1993 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 12.01.1998 року, згідно уточнюючої довідки від 26.06.2020 року №1408, а також з 13.01.1998 року по 15.01.2003 року та з 16.01.2003 року по 24.01.2007 року, згідно уточнюючої довідки від 25.06.2020 року №1409;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 05.09.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено щодо спірності та протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050028728 від 13.09.2024 року.
28.10.2024 року та 24.10.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.09.2024 та пакетом документів. Постановою Пенсійного Фонду України № 25-1 від 16.12.2020 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій. Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. На підставі вказаної постанови, за принципом екстериторіальності, документи ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком розглядалися і, відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах № 047050028728 від 13.09.2024 приймалось Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Закон України від 09.07.2003 № 1058 - IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення. Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до абзацу 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Абзацом 1 підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 (в редакції чинній до 11.10.2017) було передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". 11 жовтня 2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148 - VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким внесено зміни до низки законодавчих актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення громадян, зокрема Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148 - VIII) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Згідно абзаців 1-2 пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України" Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах , що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті розміри пенсій для осіб визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Відповідно до абзацу 24 пункту 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Отже, пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Відповідно до ст. 62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Якщо до неї внесені всі відомості про роботу: повна назва підприємства, установи, організації, цеху, дільниці або іншого структурного підрозділу; професії або посади; дата прийняття, переводу та звільнення працівника. Згідно абзаців 1-2 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Довідка, уточнююча пільговий характер роботи є обов'язковою, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Повний робочий день - це виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менш як упродовж 80 % робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, цієї професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням певних трудових обов'язків. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджено постановами Кабінету Міністрів України. Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731 (надалі - Порядок № 383), регулює застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б" статті 13 та статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992. Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (надалі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Порядку № 442 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. Відповідно до пункту 7 Порядку № 383 у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Отже, підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є наявність професії (посади) та виробництва у відповідному Списку, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці впродовж повного робочого дня, встановленого для даного виробництва. Під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків. Відсутність чи не підтвердження хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Право на пенсію за віком на пільгових умовах залежить від того, чи працівник займав посаду на виробництві, чи виконував роботу, пов'язану із шкідливими і важкими умовами праці, яка має точно відповідати посаді, передбаченій Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, чинним на період такої роботи особи. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, були затверджені постановами: Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах" (діяла до 01.01.1992). Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення" (діяла 3 01.01.1992 по 10.03.1994). Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (діяла з 11.03.1994 по 15.01.2003). Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (діяла з 16.01.2003 по 02.08.2016). Отже, до заяви від 05.09.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем було долучено уточнюючі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме довідку від 26.06.2020 № 1408 за період роботи з 20.12.1993 по 10.03.1994 таз 11.03.1994 по 12.01.1998. Та довідку від 25.06.2020 № 1409 за період роботи з 13.01.1998 по 15.01.2003 та з 16.01.2003 по 24.01.2007. Однак, дані періоди роботи не буяй враховані до пільгового стажу, оскільки назва посади Позивача відсутня в посиланнях на розділ, пункт та підпункт постанов, які були чинні у період роботи позивача. Також, у довідці від 25.06.2020 № 1409, зазначено про відпустку без збереження заробітної плати з 01.05.2000 по 31.05.2000, а також є посилання на номер та дата наказу щодо простоїв (25.04.2000 № 59/П), проте, у довідці не зазначено кількість дів періоду перебування у простоях. Наказ про період перебування у простої відсутній. Отже, за доданими документами до заяви від 05.09.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 встановлено: вік позивача - 50 років 01 місяць 03 дні. Страховий стаж становить 34 роки 07 місяць 22 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 не підтверджений. Для зарахування періодів роботи на пільгових умовах, позивачу було рекомендовано надати уточнюючі пільгові довідки з врахуванням зауваження у рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії. Оскільки, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 виникає у чоловіків у віці 50 років за наявності не менше 10 років стажу на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, у ОСОБА_1 відсутнє право на призначення такої пенсії.
12.11.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив щодо позовної заяви в якій було зазначено про те, що відповідач-1 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2024 року зазначена вище справа розподілена та 01.10.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 05.09.2024 року до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львіській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13.09.2024 року прийнято рішення №047050028728 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
З тексту згаданого рішення області від 13.09.2024 року №047050028728 убачається наступне. Вимова в призначенні пенсії за піком на пільгових умовах ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 05.09.2024. На пільгових умовах пенсія за віком призначається відповідно до пункту 1 частини другої етапі 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць. - після досягнення 50 років за наявності страхового стажу не менше 25 років з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи на підземних роботах на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії па пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Вік заявника 50 років 01 місяць 03 дні. Страховий стаж особи становить 34 роки 07 місяців 22 дні. Пільговий стаж особи за списком № 1 відсутній. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 20.12.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 12.01.1998, згідно довідки від 26.06.2020 № 1408, а також з 13.01.1998 по 15.01.2003 та з 16.01.2003 по 24.01.2007 згідно довідки від 25.06.2020 № 1409, оскільки характер виконуваних робіт не передбачений постановами чинними на вищевказані періоди роботи. У довідці від 25.06.2020 № 1409, зазначено номер та дата наказу щодо простоїв (від 25.04.2000 № 59/П). Даний наказ відсутній та в довідці не зазначено періоду перебування у простоях. Для зарахували надати уточнюючі пільгові довідки відповідно до зазначеного зауваження. Право на пенсійну виплату згідно підтверджених документів відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 відсутнє. У разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на пенсійну виплату буде переглянуто. Відповідно до статті 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про відмову у призначенні пенсії по віку може бути оскаржене відповідно до законодавства про звернення громадян, а також у судовому порядку.
Вважаючи спірне рішення відповідача-1 протиправним та безпідставним, позивач з метою захисту своїх порушених прав, звернувся із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Так, в період з 20 грудня 1993 року по 12 січня 1998 року позивач (звільнений в зв'язку з переводом на ДНДП «Цирконій» за згодою керівників підприємств за п.5 ст.36 КЗпП України) позивач працював повний робочий день в цеху № 12 ВО «Придніпровський хімічний завод» за професією апаратник-гідрометалург (класифікатор професій ДК 003- 95, код КП 8121.2) на хімічному виробництві, виробництво фтористих сполук цирконію (запис №№3-8 трудової книжки НОМЕР_1 від 14.07.1992р.) та виконував роботу з особливо шкідливими умовами праці, що передбачено Списком №1, розділ VIII, підрозділ А. 1, пункт 1080А000-17541;1080А010.
В цей період діяв Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. №10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення» (із змінами і доповненнями від 23.07.1991 року № 497, від 09.08.1991 року № 591) та Список №1 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Зазначений пільговий стаж підтверджується уточнюючою довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1408 від 26.06.2020 року, виданої Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій», підставою для видачі якої є технологічний процес, первинні документи: особиста карточка Т-2 позивача, накази по підприємству, особові рахунки.
Атестація робочих місць за умовами праці проводилась на ВО "Придніпровський хімічний завод" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442, яким затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі Порядок від 01.08.1992р.), і згідно до наказу керівника підприємства. Наказом- постановою від 28.07.1994р. № 443/лс адміністрації і профспілкового комітету затверджений перелік робочих місць, виробництв, професій і посад (в тому числі апаратник-гідрометалург), атестованих за умовами праці, для підтвердження права пільгове пенсійне забезпечення (копія наказу додається). З зазначеним наказом позивач був ознайомлений особисто.
Діяльність ВО "Придніпровський хімічний завод" проходила в обстановці особливої секретності.
Наказом Міністерства палива і енергетики України від 03.03.2000 №21 об'єднання перейменовано на Державне підприємство "Придніпровський хімічний завод", яке у листопаді 2007 році було оголошене банкрутом і ліквідоване.
Повноваження щодо видачі довідок, які уточнюють особливий характер роботи, необхідних для призначення пенсій на пільгових умовах, за період роботи в колишніх підрозділах ВО "Придніпровський хімічний завод", відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 22.09.2004р. № 577 "Про повноваження новостворених на базі виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" підприємств щодо особистих справ його колишніх працівників", Протоколу Ради директорів проммайданчика ВО"ПХЗ" від 10.08.2004р. та від 09.03.2005р., покладено на Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій". Зазначене також підтверджується листом начальника архівного управління м. Дніпродзержинська Дніпродзержинської міської ради від 02.04.2013р. № 01-23/109.
Державне науково-виробниче підприємство "Цирконій" (далі ДНВП "Цирконій") було створено за Наказом №1153/31 від 29 жовтня 1997 року Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України, наказом №223 від 02 червня 1997 року Держкоматому в результаті реструктуризації ДП "Придніпровський хімічний завод" на базі його цеху №7 та цеху № 12.
Виробничий процес, умови та характер праці працівників (в тому числі і позивача) цеху № 12 , при створені ДВНП "Цирконій", не змінювалися в порівнянні з ДП «ПХЗ». Всі працівники цеху № 12 ДП "Придніпровський хімічний завод", в тому числі і позивач, були переведені до ДВНП "Цирконій" з 13.01.1998р., що підтверджується листом директора підприємства від 02.03.1998р. №37/1043, трудовою книжкою позивача (копії додаються до позову).
В період з 13 січня 1998 року (прийнятий по переводу з ВО «ПХЗ») по 24 січня 2007 року позивач працював повний робочий день в технологічній службі цеху № 12 Державного науково-виробниче підприємства "Цирконій" за професією апаратник-гідрометалург (класифікатор професій ДК 003-95, код КП 8121.2) на хімічному виробництві, виробництво фтористих сполук цирконію (запис №№9-10 трудової книжки АТ-VІ № 1651531 від 14.07.1992р.) та виконував роботу з особливо шкідливими умовами праці, що в період з 13 .01.1998р. по 15.01.2003р. передбачено Списком №1, розділ VIII, підрозділ А.1, пункт 1080А000-17541; 1080А010, а в період з 16.01.2003р. по 24.01.2007р. Списком №1, розділ VIII, підрозділ 8А.1.
В цей період роботи діяв Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад, показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Зазначений пільговий стаж підтверджується уточнюючою довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1409 від 25.06.2020 року, виданої Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій», підставою для видачі якої є технологічний процес, первинні документи: особиста картонка Т-2 позивача, накази по підприємству, особові рахунки.
Атестація робочих місць за умовами праці в зазначений період проводилась на підставі наказу від 28.07.1994р. № 443/лс адміністрації і профспілкового комітету ВО «Придніпровський хімічний завод» та наказу від 27.07.1999 року № 295/ЛС ДНВП «Цирконій», якими затверджений перелік робочих місць, виробництв, професій і посад (в тому числі апаратник-гідрометалург), атестованих за умовами праці, для підтвердження права пільгове пенсійне забезпечення (копія наказу додається). З зазначеним наказом позивач був ознайомлений особисто.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та і інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (далі по тексту Закон № 1788-ХІІ) (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічну норму передбачає стаття 114 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Змістом статті 100 Закону № 1788-ХІІ визначено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах, передбачених списками згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 та від 12.02.1964 № 134-49, яким затверджено "Додаток до списку № 1 виробництв, цехів, професій на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах", пенсія за віком на пільгових умовах призначається відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону України № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992р.
За умови підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (упродовж п'яти років після набрання чинності Порядку від 01.08.1992р.), до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на такому підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних п'яти років за умови, що впродовж цього часу на підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце).
Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993р.
У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.
Відповідно до п.23 зазначеного Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
В трудовій книжці позивача відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Неналежний порядок ведення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може позбавити особу конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення».
Наведені норми закону дають підстави вважати, що документом, який підтверджує право на пенсію на пільгових умовах, окрім трудової книжки є уточнююча довідка підприємства.
Факти роботи позивача на виробництві, за професією і показниках, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (за Списком № 1) підтверджується трудовою книжкою, належним чином оформленими вищезазначеними уточнюючими довідками, наказами про атестацію робочого місця, де працював позивач, зокрема: ВО "Придніпровський хімічний завод", ДНВП "Цирконій» .
Згідно уточнюючих довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1408 від 26.06.2020 року, № 1409 від 25.06.2020 року, виданих ДНВП "Цирконій» пільговий стаж позивача на час звернення із заявою до відповідача складав 12 років 10 місяців 11 днів.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
В порушення зазначених вимог законодавства відповідач-1, відмовляючи в призначені пенсії не взяв до відома технологічний процес, де працював позивач, не дав належну оцінку документам, які були долучені до заяви, які мають юридичне значення для вирішення питання по суті, не взяті до уваги нормативні акти, на які мається посилання в уточнюючих довідках.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050028728 від 13.09.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Тому належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання судом Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.12.1993 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 12.01.1998 року, згідно уточнюючої довідки від 26.06.2020 року №1408, а також з 13.01.1998 року по 15.01.2003 року та з 16.01.2003 року по 24.01.2007 року, згідно уточнюючої довідки від 25.06.2020 року №1409.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 05.09.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 05.09.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8700 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з підпунктом 1, 2, 6 частини 1 та частини 2 статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, суд враховує таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду подано договір про надання правничої допомоги від 14.09.2024 року; додаткову угоду №1 від 14.09.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2024 року; додаткову угоду №2 від 24.09.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 14.09.2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 25.09.2024 року за договором про надання правничої допомоги від 14.09.2024 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2304 від 23.05.2011 року відносно адвоката Буліч Катерини Анатоліївни; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.09.2024 року (серія АЕ №1232274) відносно адвоката Буліч Катерини Анатоліївни задля представництва інтересів ОСОБА_1 .
Суд також вважає за необхідне врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 року (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, суд зауважує, що з урахуванням предмету позову, зазначена справа є справою незначної складності та типовою у спорах, пов'язаних з відмовою у зарахуванні пільгового стажу. Також, суд зауважує, що по вказаній категорії справ є значна кількість усталеної судової практики, що вказує на можливість використання адвокатом у своїй діяльності раніше напрацьованих матеріалів та шаблонних документів, які застосовуються при розгляді судових справ даної категорії.
До того ж, розгляд даної справи відбувся в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про розподіл судових витрат.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн. підлягають стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №047050028728 від 13.09.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 20.12.1993 року по 10.03.1994 року, з 11.03.1994 року по 12.01.1998 року, згідно уточнюючої довідки від 26.06.2020 року №1408, а також з 13.01.1998 року по 15.01.2003 року та з 16.01.2003 року по 24.01.2007 року, згідно уточнюючої довідки від 25.06.2020 року №1409.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.09.2024 року, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник