Справа №694/2966/23
провадження № 2-о/694/3/24
05.12.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді - Сакун Д. І.,
присяжних Мацюк Л.С., Козій Є. В.,
за участю секретаря судового засідання - Литвин Н.М.,
заявника ОСОБА_1
заінтересованої Особи ОСОБА_2
представника заінтересованої особи Павленка С. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючу за адресою, с.Будище, Звенигородського району, Черкаської області, тел. НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Орган опіки та піклування Шевченківської сільської ради Звенигородського району, Черкаської області (Черкаська область, Звенигородський район, с.Шевченкове, тел. 0687601450), Будищенський психоневрологічний інтернат (Черкаська область, Звенигородський район, с. Будище, тел. 0965736003), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: Будищенський психоневрологічний інтернат, адреса: Черкаська область, Звенигородський район, с.Будище, паспорт НОМЕР_3 , виданий Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області, 14.02.2006 року, РНОКПП НОМЕР_4 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданого Смілянським МРВ УМВС України в Черкаській області від 23.09.1996 року, місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-
встановив:
У провадженні судді Звенигородського районного суду Черкаської області перебуває дана цивільна справа.
В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 адвокат Павленко С.І. заявив відвід всьому складу суду у зв'язку з тим, що під час вирішення попередньої заяви про відвід під час перебування суду у нарадчій кімнаті була присутня секретар, чим на його думку було порушено таємницю нарадчої кімнати. Крім того вказав, що суд видалив з зали учасників судового засідання, а сам склад суду не виходив з нього до нарадчої кімнати, а лишився у залі.
З огляду на вищевикладені обставини, у представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Павленка С. І. виникли сумніви у об'єктивності суду, тому наявні підстави для відводу даному складу, а саме судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., присяжним Мацюк Л.С., Козій Є. В.
Ященко В. П. та її представник Павленко С. І. в судовому засіданні подану заяву підтримали та просили задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 проти задоволення заяви про відвід заперечувала.
Вирішуючи питання про відвід суд виходив з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді вказані уст.36 ЦПК України.
Порядок вирішення заявленого відводу регулюєтьсяст.40 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Згідно ч.5 ст.40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
У зв'язку з цим, враховуючи, що на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу згідно положень ч.5ст.40 ЦПК України.
Розглянувши заяву про відвід, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтований, безпідставний та поданий із надуманих мотивів. Ніякої необ'єктивності даного складу суду в розгляді даної справи суд не вбачає. Чітко визначених підстав для відводу, що вказані у ст.ст.36,37 ЦПК України, заявник не навів і таких підстав на даний час немає.
Відповідно до ст.ст. 244,245 ЦПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення. Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.
Зі змісту наведеного слід дійти висновку про те, що поняття «нарадча кімната», як приміщення в якому суд перебуває під час ухвалення рішення та «таємниця нарадчої кімнати», як процесуальні вимоги до поведінки судді під час ухвалення рішення є нетотожними поняттями.
Чинне законодавство не містить іншого визначення поняття «нарадча кімната» ніж зазначене вище та не містить вимог щодо її місця знаходження. Таким чином ним може бути будь яке технічно оснащене приміщення, де суддя перебуває під час ухвалення судового рішення. Визначальним є те, що таке приміщення має бути розташоване у приміщенні суду. Водночас визначальним, для характеристики того чи іншого приміщення як нарадчої кімнати є обладнання такого приміщення всім необхідним для того, щоб у суду була технічна можливість проаналізувати матеріали справи, зосередитися на ухваленні судового рішення та мати можливість його виготовити за обмеженого доступу саме в цей момент сторонніх осіб. Нарадча кімната у якій приймалось рішення являє собою залу судових засідань суду. Дане приміщення має необхідне обладнання та з нього були видалені всі учасники справи та був відсутній доступ сторонніх осіб, чим було дотримано вимоги таємниці нарадчої кімнати.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участь і підлягає відводу
(самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27 липня 2006 року зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У Рішенні ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 (п.66) суд зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (Рішення ЄСПЛ у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50, 53 Рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Тому підстав, передбачених ст. 33,37 ЦПК України судом не вбачається.
З огляду на викладене, суддя не вбачає у своїх діях ознак упередженості, необ'єктивності, односторонності чи будь-якої зацікавленості у розгляді даної справи.
Крім того задоволення даної заяви призведе до штучного затягування розгляду справи і, як наслідок, порушення прав інших учасників процесу.
У зв'язку з цим, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Павленка С.І. про відвід складу суду.
Керуючись ст.ст.36,37,40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи ОСОБА_2 адвоката Павленка С.І. про відвід складу суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Д.І.Сакун
Присяжні: Мацюк Л.С.
Козій Є. В.