Справа № 643/11222/23
Провадження № 1-кп/643/242/24
14.12.2024 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Салтівської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05.02.2015 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- 25.01.2017 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільного 18.03.2017 у зв'язку з відбуттям покарання;
- 12.12.2022 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 1 рік;
- 17.01.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
- 19.03.2024 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.11.2024, вирок змінено та засуджено ОСОБА_5 за ч.1 ст.309, ч.1 ст.71, ст.72 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць
у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221170000970 від 28.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, -
В провадженні Московського районного суду м.Харкова з 23.10.2023 знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.
Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався.
10.10.2024, в ході судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , від прокурора Салтівської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений у судові засідання Московського районного суду м. Харкова, призначені на 30.05.2024, 24.07.2024, 15.08.2024 не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив. Крім того, судом виносилися ухвали про примусовий привід обвинуваченого, який без поважних причин ігнорував судові засідання. На виконання ухвали суду про встановлення місцезнаходження обвинуваченого співробітниками Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області встановлено, що обвинувачений на цей час за адресами, відомими стороні обвинувачення, зокрема і тією, що вказана в обвинувальному акті, не мешкає, його місцезнаходження, актуальна адреса проживання та номер мобільного телефону - невідомі, родичі обвинуваченого не знають, де він може перебувати. Така поведінка обвинуваченого свідчить про ухилення останнього від суду, а також тягне за собою затягування процесу розгляду кримінального провадження по суті. Зважаючи на поведінку обвинуваченого, який ухиляється від суду та від кримінальної відповідальності, на цей час є підстави для застосування до останнього запобіжного заходу, який би зміг забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього усіх процесуальних обов'язків - тримання під вартою.
На цей час існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризики того, що обвинувачений може: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років та розуміє, що у разі визнання його судом винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі. Також, ОСОБА_5 неодружений, не працевлаштований, відомості про те, що обвинувачений має на утриманні непрацездатних осіб, відсутні, а відтак останній не володіє міцними соціальними зв'язками, які б утримували його від втечі. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 КК України, а також за вчинення корисливих злочинів. Наведене свідчить про існування ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а також злочинів, пов'язаних із незаконним заволодінням майном третіх осіб. На підставі викладеного вважає, що на цій стадій судового розгляду кримінального провадження до ОСОБА_5 не може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить виключення наведених вище ризиків, а тому до обвинуваченого доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що він не ухилявся від суду, три з половиною місяці проходив лікування від наркозалежності у реабілітаційному центрі. 12.10.2024 мобілізований у Збройні сили України, з цього часу проходив навчання у військовій частині НОМЕР_1 . Наразі є військовослужбовцем, служить у ВЧ 4951 у Сумській області. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Бажає служити та захищати Україну.
Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням відповідних обов'язків.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи приходить до наступного.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 10.10.2024 оголошено в розшук ОСОБА_5 , надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.
13.12.2024 о 23год. 30 хв. на виконання ухвали Московського районного суду м. Харкова від 10.10.2024 ОСОБА_5 затримано з метою його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що підтверджується протоколом затримання особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового розслідування даного кримінального провадження запобіжний захід не обирався.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Зазначаючи про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор послався на ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, на можливість переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , з його слів, проходив лікування від наркозалежності у реабілітаційному центрі, після чого 12.10.2024 був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, що підтверджується військовим квитком від 12.10.2024, копія якого долучена до матеріалів кримінального провадження. Мобільний телефон втратив, а тому не мав можливості повідомити суд та захисника про його місце перебування. Наразі проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 у Сумській області.
Усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 найбільш тяжкий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Стороною захисту в судовому засіданні стверджувалося, що обвинувачений виконував покладені на нього обов'язки, зокрема з'являвся за вимогою до суду, проте з виникненням об'єктивних причин, не зміг повідомити суд про своє місце перебування, а саме проходження лікування у реабілітаційному центрі та проходження військової служби.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку про те, що стороною обвинувачення не наведено існування виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинуваченого на свободу, та не надано доказів достатніх, щоб переконати суд у необхідності застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" (заява № 40107/02) від 10.02.2011 р., при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п.80). Згідно з п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для тримання особи під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (справа ЄСПЛ "Єлоєв проти України", п.60).
Враховуючи викладене та положення ст.178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації і проживання, є військовослужбовцем, має дохід, суд визнає за необхідне, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, у виді особистого зобов'язання, який буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим його обов'язків та запобігання ризикам, визначеним п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та покласти на нього обов'язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком на 2 місяці.
Керуючись ст.ст.331, 177, 194-197, 369-372 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
Судове слідство відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України - відновити.
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дата закінчення дії ухвали суду в частині покладення обов'язків визначити до 14.02.2025 року.
Обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно, в залі суду.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурор.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 14.12.2024 року.
Суддя - ОСОБА_1