Справа № 387/1150/24
Номер провадження по справі 3/387/716/24
04 грудня 2024 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (смт Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 130 КпАП України -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 11.08.2024 о 02 годині 14 хвилин керував автомобілем ВАЗ 210700-20, д.н.з. НОМЕР_1 , в селі Піщаний Брід по вул. Незалежності, 27, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера Drager та у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр ОСОБА_3 проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 був обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про місце, час і дату судового засідання, не дивлячись на достатність часу для того щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, а тому суд вважає, що наведена поведінка ОСОБА_1 свідчить про затягування розгляду справи, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд дослідив наявні докази та дійшов до таких висновків.
Згідно з ч .2 ст. 7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КпАП України, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст .280 КпАП України передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КпАП України.
Частина 1 статті 130 КпАП України передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 266 КпАП України, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З відеозапису видно, що працівники поліції під'їхали до автомобіля, який стояв, і розпочали спілкування з ОСОБА_1 . Поліцейські вели діалог з Кушніром, який сидів на місці водія, щодо поломки автомобіля та неправильності його стоянки. ОСОБА_1 пояснював, що автомобіль поламався, і він не може на ньому їхати.
Водночас працівники поліції спілкуючись тривалий час, помітивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, повідомили ОСОБА_1 , що автомобіль стоїть з порушенням Правил дорожнього руху, і попросили його перемістити транспортний засіб. ОСОБА_1 виконав вимогу працівників поліції та проїхав автомобілем в інше місце і зупинився у зв'язку із поломкою. Після цього поліцейські знову підійшли та відразу запропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він відмовився, стверджуючи, що не керував автомобілем. Поліцейські вказували, що ОСОБА_1 керував автомобілем тільки що. Водночас ОСОБА_1 заперечував щодо керування транспортним засобом та вказував поліцейським на їх провокацію, а тому і відмовивлявся проходити огляд на стан сп'яніння.
Водночас суд зазначає, що ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
За таких обставин суд приходить до висновку, що працівники поліції не виконали імперативних приписів закону про відсторонення від керування водія, у разі наявності підстав вважати, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та допустили особу до керування транспортним засобом для переміщення автомобіля, а тому суд розцінює як навмисну провокацію з боку поліції, з метою притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Недопустимість протоколу про адміністративне правопорушення як такого, що отриманий внаслідок провокації вчинення адміністративного правопорушення, та як правової підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності має наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Вказаний висновок щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок провокації, узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 369/418/14-к.
При цьому основні вимоги щодо справедливого розгляду справи, визначені в ст. 6 Конвенції, відносяться до всіх видів злочинів, від легких до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Статтею 1 КпАП України визначено, що завданням цього Кодексу, серед інших, є запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Згідно з п. 1, 2, 3, 4, 11 ч. 1ст.23 Закону України« Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За наведених вище обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст.130 КпАП України у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КпАП України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 27, 245, 247 КпАП України суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.
Суддя Добровеличківського
районного суду Кіровоградської області І. П. Майстер