Справа №759/5006/24
Апеляційне провадження
№ 33/824/3474/2024
2 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року (суддя Ул'яновська О.В.) про закриття провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої водійкою тролейбуса ТРЕД № 2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 863903 від 2 березня 2024 року, цього ж дня о 09:15 год. в м. Києві, по вул. Ірпінська, 76, водійка ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом Богдан, бортовий номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч від місця стоянки (кінцева тролейбусна зупинка), при зустрічному роз'їзді з автомобілем FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з лівого боку по вул. Ірпінська в другій смузі руху, не дотрималась безпечного інтервалу ліворуч, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху, здійснила наїзд лівою стороною тролейбуса на ліву сторону переднього бампера автомобіля FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримала механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.. 124 КУпАП.
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав 18 червня 2024 року апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що він не повідомлявся судом про судовий розгляд, копія постанови на його адресу не направлялася, про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише 14 червня 2024 року, коли ознайомився з матеріалами справи у приміщенні суду.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про
поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , та учасником дорожньо-транспортної пригоди за участю тролейбуса під керуванням ОСОБА_2 , у результаті якої автомобіль отримав механічні пошкодження (с.с.2).
Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не повідомлявся про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення Святошинським районним судом міста Києва, копія постанови судді на його адресу судом не направлялася, з матеріалами справи він ознайомився 14 червня 2024 року (с.с.12), тому апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушеннями процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 вважає, що з долученого до матеріалів справи відеозапису чітко вбачається порушення ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, оскільки перед початком руху (повороту на ліво) вона не переконалась, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху. Він, у свою чергу, рухався по головній дорозі, та, уникаючи зіткнення з тролейбусом, виконав вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, негайно вживши заходів задля зменшення швидкості руху, однак ОСОБА_2 продовжила рух та порушуючи п. 13.3 Правил дорожнього руху, не дотрималась безпечного інтервалу, що спричинило небезпеку для дорожнього руху та призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_1 стверджує, що із зазначеного відеозапису також вбачається порушення ОСОБА_2 п. 10.2 Правил дорожнього руху, оскільки вона, виїжджаючи на дорогу з місця стоянки, не надала дорогу його транспортному засобу FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по ній.
Також, ОСОБА_1 вважає, що з наданих ОСОБА_2 фотознімків вбачається, що транспортний засіб, яким вона керувала, виконуючи поворот ліворуч, перетнув подвійну суцільну смугу розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, чим порушила п. 10.5 Правил дорожнього руху, оскільки після виконання маневру, її транспортний засіб опинився на смузі зустрічного руху.
Крім цього, ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки його не було залучено до розгляду справи, як безпосереднього учасника дорожньо-транспортної пригоди та власника пошкодженого транспортного засобу, що позбавило його можливості надавати пояснення та заявляти клопотання під час розгляду справи судом.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Моргуна В.І., які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 , яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги, заслухавши думку експерта Калмикова С.В., вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом
порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція ст. 124 КУпАПє бланкетною, оскільки містить посилання на правила дорожнього руху, а тому для визначення суті правопорушення та вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, які пункти правил дорожнього руху були порушені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та у чому полягали такі порушення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 863903 від 2 березня 2024 року, цього ж дня о 09:15 год. в м. Києві, по вул. Ірпінська, 76, водійка ОСОБА_2 , керуючи тролейбусом Богдан, бортовий номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч від місця стоянки (кінцева тролейбусна зупинка), при зустрічному роз'їзді з автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався з лівого боку, по вул. Ірпінська в другій смузі руху, не дотрималась безпечного інтервалу ліворуч, щоб не створити небезпеки для дорожнього руху, здійснила наїзд лівою стороною тролейбуса на ліву сторону переднього бампера автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого обидва транспортні засоби отримала механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушила п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (с.с.1).
Відповідно до п. 13.3 Правил дорожнього руху України під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Під час складання зазначеного протоколу ОСОБА_2 свою вину заперечувала та у письмових поясненнях на місці дорожньо-транспортної пригоди зазначила, що 2 березня 2024 року о 09:15 год. вона керувала тролейбусом Богдан, бортовий номер НОМЕР_1 , по вул. Ірпінській у місті Києві. Виїжджаючи з відстійного майданчика на маршрут № 7 по вул. Ірпінській в напрямку перехрестя з вул. Чорнобильською та здійснюючи поворот
ліворуч, вона впевнилась у відсутності перешкод для виконання маневру. Однак до його завершення, майже повністю перебуваючи у своїй смузі руху, вона помітила автомобіль FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався їй назустріч на швидкості близько 20-25 км/год., не зменшуючи швидкості та не маневруючи, в результаті чого і сталось зіткнення (с.с.4).
ОСОБА_1 під час складання вказаного протоколу у своїх письмових поясненнях вказав, що 2 березня 2024 року о 09:15 год. він, керуючи автомобілем FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , рухався по вул. Ірпінській від перехрестя з вул. Чорнобильською у другому ряду зі швидкістю приблизно 10-15 км/год. та помітив тролейбус, який виїздив з відстійника. Він, виконуючи вимоги Правил дорожнього руху, почав гальмувати до повної зупинки, а тролейбус продовжив свій рух та лівою частиною зачепив його автомобіль (с.с.3).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що 2 березня 2024 року о 09:15 год. він рухався по вул. Ірпінській та проїжджаючи пішохідний перехід, помітив, що з відстійника виїжджає тролейбус з бортовим номером 2370, який виконував поворот ліворуч. З метою уникнення зіткнення, він почав гальмувати до повної зупинки, однак тролейбус виконав маневр таким чином, що його заднє ліве колесо опинилось на зустрічний смузі та пошкодило ліву частину переднього бампера автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував під його керуванням.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Моргун В.І. під час апеляційного розгляду зазначив, що тролейбус під керуванням ОСОБА_2 виїжджав не у крайню праву смугу руху, а у крайню ліву, в результаті чого задня його частина під час виконання маневру опинилась на зустрічній смузі руху, що і стало причиною зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 .
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 , заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, пояснила, що 2 березня 2024 року приблизно о 09:15 вона виїздила з місця стоянки тролейбусів по вул. Ірпінській, та виконуючи поворот ліворуч вона пропустила усі транспортні засоби. Стверджує, що на момент здійснення маневру, автомобіль Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , перебував доволі далеко, тому вона, з урахуванням того, що вказаний автомобіль мав ще проїхати пішохідний перехід та загальмувати, вважала, що встигне завершити свій маневр. Більше того, вона не встигла з'їхати з зустрічної смуги лише заднім лівим колесом, тому водій автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , мав змогу уникнути зіткнення, однак той не загальмував і продовжив рух прямо. При цьому, таку траєкторію повороту вона була змушена обирати з урахуванням мережі дротів, до яких під'єднаний тролейбус.
З метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин події дорожньо-транспортної пригоди та її механізму, відповідно до положень ст. 273 КУпАП апеляційним судом у даній справі був залучений судовий експерт-автотехнік Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На виконання судового доручення директором вказаної експертної установи для участі у справі був призначений експерт відділу автотехнічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Калмиков С.В., який, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_2 , а також фото з місця дорожньо-транспортної пригоди та відеозапис моменту зіткнення транспортних засобів, вислухавши пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суду апеляційної інстанції пояснив, що в діях водійки ОСОБА_2 відсутні ознаки порушення пункту 13.3 Правил дорожнього руху.
Експерт Калмиков С.В. вказав, що положеннями п. 13.3 Правил дорожнього руху регулюється здійснення маневрів обгону, випередження, об'їзду чи роз'їзду учасників дорожнього руху, що рухаються в попутному чи зустрічному напрямках. Однак, з переглянутого відеозапису вбачається, що тролейбус під керуванням ОСОБА_2 виїжджав з прилеглої до дороги території, а саме стоянки для тролейбусів.
Експерт Калмиков С.В. зазначив, що в діях ОСОБА_2 вбачається можливе порушення п. 10.2 Правил дорожнього руху, оскільки вона, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не дала дорогу транспортному засобу Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по вул. Ірпінській.
Експерт Калмиков С.В. зазначив, що у судовому засіданні, без проведення експертного дослідження та відповідних розрахунків, не можливо однозначно встановити чи мав ОСОБА_1 можливість зупинитись до зіткнення з тролейбусом та чи дотримався він п. 12.3 Правил дорожнього руху, водночас це не виключає необхідність дотримання ОСОБА_2 п. 10.2 Правил дорожнього руху, оскільки зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок того, що тролейбус, завершуючи маневр, частково виїхав на зустрічну смугу.
Отже, суддя першої інстанції прийшла до правомірного висновку, що в діях водійки ОСОБА_2 відсутні порушення вимог п. 13.3 Правил дорожнього руху України, які б перебували у прямому причинному зв'язку із наслідками у виді зіткнення з транспортним засобом FordFocus, д.н.з. НОМЕР_2 , у зв'язку із чим у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому апеляційний суд зазначає, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення у вину ОСОБА_2 не ставилося порушення вимог інших пунктів Правил дорожнього руху України, а відтак апеляційний суд не здійснює аналіз відповідності дій ОСОБА_2 іншим пунктам ПДР України.
У разі недоведеності наявності складу адміністративного правопорушення, яке зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, та не підтвердження його належними та допустимими доказами, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП).
Враховуючи, що під час апеляційного розгляду доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, доказів, на підставі яких можна зробити висновок про наявність у діях водійки ОСОБА_2 порушення вимог п. 13.3. Правил дорожнього руху та складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не надано, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року задовольнити та поновити йому цей строк.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року про закриття провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І.М. Рейнарт