Справа № 296/11202/24
1-кс/296/4458/24
Іменем України
(повний текст)
10 грудня 2024 року м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
власника майна (підозрюваного) ОСОБА_4 ,
представника власника майна (підозрюваного) - захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -
встановив:
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням, погодженим прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , відповідно до змісту якого просить винести ухвалу про накладення арешту на мобільний телефон марки «iPhone» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у якому перебувала сім картка НОМЕР_3 .
В обґрунтування поданого клопотання cлідчий зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами комунальних та державних медичних установ, з метою отримання додаткових матеріальних благ у вигляді грошових коштів, запровадили механізм по вимаганню та отриманню неправомірної вигоди від фізичних осіб регіону за сприяння у видачі медичних заключень щодо перебування хворих на стаціонарному лікуванні, які необхідні для прийняття позитивного рішення під час скерування вказаних документів для повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень.
Так, лікар-травматолог КНП «Малинська міська лікарня» ММР ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , висловив останньому вимогу сплатити йому грошові кошти в сумі 10 000 гривень, за надання медичного заключення щодо перебування останнього на стаціонарному лікуванні, яке необхідне для прийняття лікарсько-кунсольтативною комісією висновку, який стане підставою для проходження медико-соціальної експертизи та визначення ступеня групи непрацездатності.
У подальшому, 05.11.2024 лікар-травматолог ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті КНП «Малинська міська лікарня» ММР, за адресою: м. Малин, вул. Г. Бондарик, 17, отримав від гр. ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 10 000 грн., а також надав останньому виписку форми №027/о із медичної картки стаціонарного хворого №4466 про перебування з 14.10.2024 по 24.10.2024 гр. ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (з травматологічними ліжками) КНП «Малинська міська лікарня» ММР, який в дійсності там не знаходився.
У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у секретаря комісії ЛКК КНП «Малинський міський центр ПМСД» Малинської міської ради ОСОБА_8 та невстановлених посадових осіб Коростенської міжрайонної МСЕК, виник умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за вчинення в його інтересах дій з використанням наданого службового становища, уповноваженими на прийняття рішення про встановлення групи інвалідності. Таким чином ОСОБА_8 вступила у попередню змову з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, при цьому ОСОБА_8 мала діяти в якості пособника, а саме сприяти вчиненню кримінального правопорушення шляхом надання засобів його вчинення, зокрема шляхом отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 та передачі її невстановленим посадовим особам Коростенської міжрайонної МСЕК.
Після чого, 27.11.2024 ОСОБА_8 продовжуючи спільний злочинний умисел, за попередньою змовою з невстановленими посадовими особами Коростенської міжрайонної МСЕК, перебуваючи у своєму службовому кабінеті №65 КНП "Малинський центр первинної медико-санітарної допомоги" ММР, що за адресою: Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. 10 ОГШБ, 83, вимагала та отримала від гр. ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США та 21 000 грн. за виготовлення необхідної медичної документації, продовження групи інвалідності та видачі довідки МСЕК.
29.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.3 ст.368 КК України.
29.11.2024 на підставі ухвали Корольовського районного суду м.Житомир №296/11041/24 від 29.11.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вилучено мобільний телефон марки «iPhone» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у якому перебувала сім картка НОМЕР_3 .
29.11.2024 вказане майно визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Необхідність накладення арешту слідчий обґрунтовує метою збереження вилученого майна як речових доказів, а також вказане майно в подальшому може бути конфісковано на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 , в судовому засіданні подане клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому. Пояснив, що огляд телефону ще не проведено, оскільки у кримінальному провадженні здійснюється велика кількість процесуальних дій, а з моменту обшуку минуло небагато часу.
Представник володільця майна ОСОБА_4 - захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що підозра є необгрутованою. Також, мобільний телефон ОСОБА_4 потрібен для роботи та особистого користування. Вважає, що слідчий міг на місці проведення обшуку знайти потрібну інформацію в телефоні та віддати його власнику.
Власник майна ОСОБА_9 в судовому засідання заперечував щодо задоволення клопотання. Вказав, що телефон потрібен для роботи, адже в телефоні містяться мобільні номери його колег.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 29 листопада 2024 року у справі №296/11041/24 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення: медичної документації, журналів лікування, журналів обстеження, медичних приписів, медичної картки стаціонарного хворого №4466, щодо лікування гр. ОСОБА_7 та підтвердження групи інвалідності останньому, які містять медичні документи складені та видані лікарем-травматологом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чорнові записи, грошові кошти, отримані в результаті вчинення протиправної діяльності, мобільні телефони, електронні носії інформації, в яких наявні відомості щодо обставин вчинення протиправної діяльності та причетних осіб.
Згідно наявної в матеріалах клопотання копії протоколу обшуку від 29 листопада 2024 року, цього ж дня старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_10 , на підставі ухвали слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира №296/11041/24 від 29.11.2024, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у якому перебувала сім картка НОМЕР_3 .
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майора поліції ОСОБА_3 від 29 листопада 2024 року вищевказаний телефон визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024.
Положеннями статті 170 КПК України закріплено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів (п.1); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п.3); відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз.1 ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч.5 ст.170 КПК України).
Частиною 10 статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Обставини, викладені у клопотанні щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтверджуються сукупністю доказів, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань; рапортами від 22.10.2024, 21.10.2024; протоколом (додаткового) допиту свідка від 23.10.2024; посвідченням; довідками від 23.09.2023, 28.06.2024, 12.07.2024; пенсійним посвідченням; листами щодо виконання доручення від 22.10.2024; наказом №95 від 01.08.2024; інформацією про особу; випискою із медичної картки стаціонарного хворого №4466; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.11.2024; протоколом за результатами проведення НСРД від 06.11.2024; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29.11.2024; ухвалами суду №296/11041/24 від 29.11.2024, №296/11038/24 від 29.11.2024; протоколами обшуку від 29.11.2024; постановою про визнання предметів та документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 29.11.2024; повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 29.11.2024.
Також, з КП "Д-3" встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 02.12.2024 у справі № 296/11078/24 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 29.01.2025 (включно) із можливістю внесення застави.
Беручи до уваги досліджені докази, долучені до клопотання, обставини кримінального провадження (відповідно до фабули у витязі з ЄРДР та наданих слідчим матеріалів), приписи абз.1 ч.3 ст.170 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що майно, вилучене 29 листопада 2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «iPhone» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , у якому перебувала сім картка НОМЕР_3 , - може містити інформацію про вчинення кримінального правопорушення, а отже може володіти ознаками речового доказу у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024.
Також слідчий суддя враховує пояснення cлідчого, що вміст вилученого телефону на момент розгляду даного клопотання ще не оглянуто.
Доводи адвоката ОСОБА_5 про необгрунтованість підозри ОСОБА_4 в межах кримінального провадження є безпідставними, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 триває, відповідно і встановлення всіх його обставин також триває.
Враховуючи наведене, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування є достатні правові підстави для накладення арешту на мобільний телефон марки "iPhone", вилучений 29 листопада 2024 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а тому клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором, підлягає задоволенню.
Що стосується можливості накладення арешту на вилучений телефон на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України, то слідчим не доведено, що суд може призначити покарання підозрюваному у виді конфіскації майна, з огляду на початкову стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024.
Керуючись статтями 98, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 29.11.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон марки "iPhone" IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , у якому перебувала сім-картка НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна у порядку, передбаченому частиною першою статті 174 КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали складено: 13.12.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1