12 грудня 2024 року № 320/26655/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_2
Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення (переміщення) ОСОБА_1 для проходження служби до військової частини № НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 в особі її командира, прийняти рішення щодо дострокового звільнення ОСОБА_1 з військової служби, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є усиновителем дитини, позбавленої батьківського піклування, віком до 18 років;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" він має на це право, в зв'язку з тим, що він усиновив дитину, яка була позбавлена батьківського піклування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/26655/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 та відповідач 3 письмових відзивів на позов не надали.
Відповідач 2 у відзиві на позов вказав про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
На момент початку повномаштабного вторгнення російської федерації в Україну позивач перебував на території Володарської ОТГ як тимчасово переміщена особа і прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік.
Так, сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8, 27,02.2022 року був призваний по мобілізації до лав Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ).
Позивач звертався до відповідачів 1, 2 із рапортами про звільнення зі служби згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як усиновителя на утриманні якого перебуває дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років.
За зверненням представника позивача, відповідач 2 у листі від 15.08.2023 №4/922 вказав, що в ході очного візиту до відділу військовозобов'язаний ОСОБА_1 не вказував про те. що має усиновлену дитину, і відповідних документів, що підтверджують його приналежність до осіб, які згідно ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мають право на відстрочку на військову службу під час мобілізації, не надавав.
Не погодившись із такою відмовою, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями (ч.2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).
За приписами частини 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 2 цього Положення встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Відповідно до пункту 4 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з'єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв'язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об'єднаннями (організаціями).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Одним із видів військової служби відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За визначенням пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Статтею 23 цього Закону визначено перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до ст.23 вказаного Закону в редакції на час виникнення спірних правовідносин не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання).
Судом встановлено, що згідно рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 27.05.2021 №754/1189/21 заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про усиновлення дитини, -задоволено.
Усиновлено заявникам - громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », ім'я « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по - батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », місце народження дитини залишити без змін.
Зобов'язано Оболонський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 560 від 07.03.2019 року, складеного даним відділом, про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - змінити прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », ім'я « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », по - батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 », місце народження дитини залишити без змін; записати батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; записати матір'ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.11 ст.38 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Отже, наведеною нормою на позивача покладено обов'язок повідомити відповідача-2 про зміну у складі сім'ї та надати відповідні документи.
Втім, позивачем не надано жодних доказів того, що останнім під час мобілізаційних процедурних дій була надана інформація, що він є батьком усиновленої дитини, матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи відсутні інші належні, допустимі та достовірні докази, що свідчили б про порушення відповідачем порядку проведення мобілізації щодо позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо визнання незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення (переміщення) ОСОБА_1 для проходження служби до військової частини № НОМЕР_2 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Як вбачається із решти позовних вимог, позивач просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 в особі її командира, прийняти рішення щодо дострокового звільнення ОСОБА_1 з військової служби, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є усиновителем дитини, позбавленої батьківського піклування, віком до 18 років та - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", однак такі вимоги є необґрунтованими, з огляду на таке.
Статтею 23 "Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації" Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" в редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон) було визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема: усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
Відповідно до пункту 8 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів , які є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 в редакції на час спірних правовідносин (далі - Правил), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу про звернення позивача щодо відстрочки з дотриманням пункту 8 Правил.
При цьому, позивач - військовослужбовець може звільнитися з військової служби на підставах передбачених статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: 3) під час дії воєнного стану: військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю; військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України; військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати; утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати; необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я; необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я; у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Таким чином, суд робить висновок, що позивач не довів позовні вимоги з урахуванням встановлених обставин та доказів наданих учасниками справи доказів, тому позов не задовольняється. При цьому суд роз'яснює позивачу, що він може звільнитися з військової служби за наявності підстав визначених статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у випадку звернення щодо цього до командира Військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом та документами на його підтвердження.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.