П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12726/24
Перша інстанція суддя Левчук О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме:
- визнання протиправними дії щодо нездійснення перерахунку раніше виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018 року із застосуванням базового місяця березень 2018 року з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 01.04.2024 з урахуванням базового місяця - березень 2018 року та абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язання здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, без застосування місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 01.04.2024 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.04.2024 року відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про зобов'язання апелянта здійснити нарахування позивачу індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 01 квітня 2024 року, так як судом не враховано вимог спеціального законодавства, що регулювало спірні правовідносини, а також факту відсутності у апелянта кошторисних призначень для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у відповідному періоді.
При цьому, на переконання апелянта, січень 2008 року не може застосовуватися у якості місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача, так як зміна нормативного регулювання спірних правовідносин у грудні 2015 року унеможливлює застосування розмірів посадових окладів, що встановлювались військовослужбовцям до проведення відповідних змін.
Крім того, апелянт звертає увагу, що п. 3 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 17).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, у справі № 420/16599/22, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
При цьому, 04 травня 2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2023 року, у справі № 420/16599/22, ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, із застосуванням базового місяця травень 2015 року, розміром 13 966,69 грн. (а.с. 23-24).
Крім того, за період з 01 березня 2018 року по 01 квітня 2024 року позивачу виплачувалась індексація грошового забезпечення, без індексації різниці, відповідно до абзаців 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Не погоджуючись з такими діями Військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду з позовом, з додатково заявленими вимогами про нарахування компенсації втрати частини доходів.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як позивач мав право на отримання більшого розміру індексації грошового забезпечення за весь період заявлений у позові, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно ч. 6 ст. 5 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно п. 5 Порядку (у редакції постанови КМУ № 1013 від 09 грудня 2015 року, який застосовується з 01 грудня 2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин судом апеляційної інстанції, зокрема, перевіряється правомірність дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року у якості місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у цій частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, як зазначено вище, з 01 грудня 2015 року змінилось нормативне регулювання спірних правовідносин.
Тобто, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Між тим, пунктом 3 постанови КМУ від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
При цьому, вказана схема посадових окладів військовослужбовців діяла до вступу в дію постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців (підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось 01 березня 2018 року) та видання наказу МВС України від 06 березня 2018 року № 179 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій».
Тому, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача має здійснюватися наростаючим підсумком з останнього підвищення посадового окладу позивача за посадою, а саме з січня 2008 року.
З іншого боку, у зв'язку з підвищенням з березня 2018 року посадового окладу позивача, колегія суддів вважає, що з відповідного місяця змінився базовий місяць для нарахування індексації.
В свою чергу, сторонами у справі не заперечується того, що позивачу не нараховувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням у якості базового місяця січня 2008 року.
Тому, з метою належного захисту прав позивача, з урахуванням визначеного у позовних вимогах періоду служби, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи січень 2008 року у якості місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
З іншого боку, щодо бездіяльності суб'єкта владних повноважень при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, із системного аналізу пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що відповідною нормою врегульовано виплату індексації-різниці, право на яку виникає у особи в тому випадку, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
При цьому, нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Тому, враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Між тим, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
В свою чергу, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, суб'єкту владних повноважень належало вирішити питання наявності у позивача право на отримання суми індексації-різниці.
При цьому, сторонами у справі не заперечується, що суб'єктом владних повноважень не нараховувався та не виплачувався позивачу відповідний вид індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року.
Тому, з огляду на вимоги абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, колегія суддів вважає, що позивач у спірному періоді має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Вказаний висновок колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 23 березня 2023 року (справа № 400/3826/21).
Разом з тим щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, колегія суддів зауважує, що пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Вказаний пункт Закону є чинним та неконституційним не визнавався.
При цьому, як вбачається з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, останнім враховано зазначену норму матеріального права під час прийняття свого рішення, але в резолютивній частині рішення суду зроблено висновок про задоволення позовних вимог за вказаний період.
В свою чергу, колегія суддів вважає відсутніми підстави для визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 01 квітня 2024 року, суд враховує, що відповідно до положень ст. 39 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
З іншого боку, щодо виплати позивачу «фіксованої» індексації (індексації-різниці) суд враховує, що позивач у період з 01 січня 2024 року по 01 квітня 2024 року продовжив проходження військової служби та перебування на грошовому забезпеченні та з 01 березня 2018 розмір посадового окладу позивача залишався незмінним.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень має провести розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Щодо доводів апелянта про відсутність бюджетних асигнувань для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Тобто, бездіяльність апелянта щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення не може обґрунтовуватись виключно загальними посиланнями на неналежне бюджетне фінансування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне частково скасувати рішення суду, з прийняттям нового рішення у відповідні частині.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - скасувати, в частині висновків про: задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, із урахуванням абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року - залишити без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян