12 грудня 2024 р. Справа № 520/13934/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., по справі № 520/13934/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 07.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 07.06.2023;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 01.04.2020 по 07.06.2023 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 01.04.2020 по 07.06.2023 у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень з листопада 2015 року по вересень 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу надбавку за службу в умовах режимних обмежень з листопада 2015 року по вересень 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 30 000 гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 по 07.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, збільшену до 30000 гривень, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 по 07.06.2023.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% за період з 14.07.2017 по 04.04.2018, з 11.06.2019 по 08.09.2021 та додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 грн за період з 24.02.2022 по 09.03.2023.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.10.2017, надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % за період з 14.07.2017 по 04.04.2018, з 11.06.2019 по 08.09.2021 та додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 09.03.2023 з урахуванням висновків суду та відповідно до норм чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач), не погодившись з судовим рішенням в частині задоволення позову, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази, встановлено обставини у справі та застосовано норми матеріального та процесуального права.
Так, зокрема зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині права позивача на встановлення та виплату додаткової винагороди, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовців, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дій воєнного стану" період з 24.02.2022 по 09.03.2023, оскільки відсутні докази безпосередньої його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Просить врахувати, що наданий апелянтом лист начальника відділу комунікації Олени Баранник про не виконання ОСОБА_1 службових обов'язків не є належним та допустимим доказом, оскільки фіксуванням факту відсутності на робочому місці є висновок службового розслідування та відповідний акт .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/13934/23 - скасовано в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 09.03.2023 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 09.03.2023.
Прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
В іншій частині Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року по справі № 520/13934/23 залишено без змін.
За наслідками касаційного оскарження, постановою Верховного Суду від 30.08.2024 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ НП в Харківській області щодо не нарахування й не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року у розмірі: 30000 грн за період з 24 лютого 2022 року до 1 вересня 2022 року та зобов'язання ГУ НП в Харківській області вчинити такі дії на користь ОСОБА_1 , а справу направлено на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 520/13934/23.
Апеляційним судом переглядається судове рішення лише в частині позовних вимог щодо наявності у позивача права на додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02. 2022 у розмірі: 30 000 грн за період з 24 лютого 2022 року до 1 вересня 2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області (далі також - “ГУ НП в Харківській області»).
З 01.09.2022 ОСОБА_1 переведено на навчання денної форми за державним замовленням до магістратури Харківського національного університету внутрішніх справ, звільнивши з посади інспектора відділу комунікації ГУ НП в Харківській області, згідно наказу ГУ НП в Харківській області від 02.09.2022 року №407о/с .
У період з 24.02.2022 до 01.09.2022 ГУ НП в Харківській області не виплачувало ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Не погоджуючись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , в 2022 проходив службу в ГУ НП в Харківській області на посаді інспектора відділу комунікації, отримував грошове забезпечення, доказів відсутності позивача у місті Харкові або ж доручення йому дистанційної роботи та/або про переміщення відділу комунікації чи окремих співробітників до іншого населеного пункту чи регіону суду не надано, а тому мав право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 за період з 24.02.2022 по 01.09.2022 у розмірі 30 000 грн.
Колегія суддів перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на неї, дослідив докази по справі приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб, який після його продовження діє до цього часу.
Згідно з п. 2 Указу визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ( п.3 Указу).
Відповідно із п. 4 вказаного Указу Кабінету Міністрів України невідкладно:
1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;
2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
На виконання п. 1 ст. 4 Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», Кабінет Міністрів України розпорядженням від 04.02.2022 р. № 181-р затвердив План запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні.
На виконання п. 2 ст. 4 Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 року "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». (далі - Постанова КМУ № 168)
Згідно з п. 1 Постанови КМУ № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 5 Постанови КМУ № 168 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Системний аналіз наведених вище нормативно правових актів свідчить про те, що Президент України доручив Кабінету міністрів України запровадити відповідні заходи правового режиму воєнного стану в Україні та забезпечити їх фінансування, а відтак умовами призначення додаткової винагороди у порядку постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 є одночасна сукупність таких обставин як: 1) належність особи до складу, зокрема, атестованих спеціальними званнями працівників Національної поліції України; 2) несення особою служби в правовому режимі воєнного стану, зокрема, безпосередня участь у заходах, визначених Планом запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні ; 3) видання командиром (начальником) наказу про призначення додаткової винагороди, котрий безпосередньо і визначає факт участі у відповідних заходах.
З метою врегулювання питань нарахування та виплати додаткової винагороди та збільшеної додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за підписом Голови Національної поліції України І. Клименка розроблено Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 23.03.2022 № 355-1/ВС.
Відповідно до п. 2 розділу І Методичних рекомендацій виплата винагороди здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду на підставі наказів такого органу, установи. Видання наказу здійснюється щомісяця не пізніше 28 числа (до завершення воєнного стану). Списки на підпорядкованих поліцейських та заступників керівника підписуються керівником за підпорядкованістю, а списки на керівників, діяльність яких координується (контролюється) керівниками вищого рівня чи їхніми заступниками, підписуються відповідно старшими прямими керівниками чи їхніми заступниками.
Згідно п. 3 розділу І Методичних рекомендацій розрахунковий місячний період для виплати винагород визначається з 24 лютого по 25 березня, а в подальшому з 26-го числа поточного місяця на наступні 30 днів періоду дії воєнного стану. У разі, якщо воєнний стан у розрахунковому місячному періоді визначений у меншій кількості календарних днів, ніж розрахунковий місячний період, то розмір винагород визначається шляхом ділення їхніх місячних розмірів на кількість календарних днів, коли був воєнний стан у розрахунковому місячному періоді.
Відповідно до п. 5 розділу І Методичних рекомендацій додаткова винагорода виплачується в межах асигнувань, передбачених в кошторисі органу, установи.
Згідно п. 1 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється пропорційно та виплачується поліцейським за календарний період проходження служби в розрахунковому місячному періоді з урахуванням умов щодо періодів, які не враховуються до періоду, за який може бути встановлена винагорода згідно з розділом IV цих Методичних рекомендацій.
Відповідно до п. 2 розділу II Методичних рекомендацій додаткова винагорода встановлюється, ураховуючи кількість календарних днів проходження служби, крім періодів, зазначених у пункті 1 розділу IV цих Методичних рекомендацій. Обрахунок додаткової винагороди проводиться шляхом ділення місячного розміру додаткової винагороди 30 000 на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді дії воєнного стану та множення на кількість днів проходження служби за виключенням періодів, зазначених у п. 1 розділу IV.
Згідно п. 3 розділу II Методичних рекомендацій для оформлення наказу про встановлення додаткової винагороди керівниками структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органу (установи) поліції подаються списки поліцейських з пропорційно обрахованим розміром винагороди, що пропонується до встановлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 01.09.2022 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області та отримував грошове забезпечення, що підтверджується Інформаційною довідкою про нараховане грошове забезпечення . (а.с. 81)
Заперечуючи виконання позивачем службових обов'язків в спірний період відповідачем до суду першої інстанції жодних доказів не надано.
Наданий відповідачем вже на стадії апеляційного оскарження лист начальника відділу комунікації ГУ НП в Харківській області від 8 вересня 2023 року №260/119-28/01-2023 ОСОБА_2 , в якому зазначено про невиконання позивачем службових обов'язків з посиланням на Журнали вхідної та вихідної кореспонденції, не отримання позивачем табельної зброї не можна вважати достовірним доказом, на підставі якого можна встановити дійсні обставини справи, оскільки містить лише посилання на документи, які не надані суду.
На вимогу апеляційного суду відповідачем надані Журнал вхідної кореспонденції відділу комунікації ГУ НП в Харківській області (інв №94 від 04.01.2022 року) та Журнал вихідної кореспонденції відділу комунікації ГУ НП в Харківській області (інв №95 від 04.01.2022 року), відповідь на запит від 29.22 2024 № 4228/119-25/01-2024 начальника УОАЗОР ГУНП в Харківській області полковника поліції Євгена Маслій.
Колегія суддів зазначає, що зазначені докази не є достатніми в підтвердження вказаних відповідачем обставин, оскільки Журнал вхідної кореспонденції містить лише підписи осіб, без зазначення прізвища працівників, що не дає змогу ідентифікувати особу, якій передано кореспонденцію, а з Журналу вихідної кореспонденції вбачається, що він заповнюється по мірі надходження кореспонденції на відправку, ведеться не щоденно та містить відомості щодо надсилання документів за деякі дати в період з 22.02.2022 по 01.09.2022.
Відповідь на запит від 29.22 2024 № 4228/119-25/01-2024 надана начальником УОАЗОР ГУНП в Харківській області полковником поліції Є. Маслій містить інформацію про не закріплення за ОСОБА_1 з 20.02.2022 по 01.09.2022 табельної вогнепальної зброї та не отримання засобів спеціально захисту.
Колегія суддів зазначає, що відсутність у позивача табельної вогнепальної зброї та засобів спеціального захисту не свідчить про невиконання позивачем службових обов'язків.
Доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання допомоги в розмірі 30 000 грн., оскільки він не був на робочому місці в спірний період, не виконував службові обов'язки, є необґрунтованими та не підтверджені належними та допустимими доказами , зокрема наказами, розпорядження, актами, які фіксують відсутність на робочому місті, висновком службового розслідування чи іншими документами, які б підтверджували виконання позивачем дистанційної роботи та/або про переміщення відділу комунікації чи окремих співробітників до іншого населеного пункту чи регіону.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України обумовлює, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 90 КАС України встановлюють, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вірно встановлено судом першої інстанції в спірний період позивач отримував грошове забезпечення, що свідчить про виконання ним службових обов'язків, проте виплата додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. в період з 24.02.2022 по 01.09.2022 відповідачем не здійснювалася.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав виплати додаткової винагороди, оскільки позивач не брав безпосередню участь у бойових діях, не забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф, є помилковими, оскільки отримання вказаної допомоги не залежить від зазначених відповідачем обставин.
Відповідно до п. 1 Постанови №168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) установлено що на період дії воєнного стану, зокрема поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до п. 5 зазначеної Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року №350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №350) до Постанови №168 були внесені зміни, згідно яких, абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Зміни набули чинності 24 березня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 Постанови №350 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року №754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №754) до Постанови №168 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці 1 пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)». Зазначені зміни набули чинності 08 липня 2022 року.
Згідно з пунктом 2 Постанови №754 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Постанова №793) до Постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких: у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Згідно з пунктом 2 Постанови №793 указана постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
У постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 Верховний Суд зазначив, що зміст внесених Постановою №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 Харківська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Таким чином, враховуючи вказане вище нормативне врегулювання, в спірний період поліцейські мають право на виплату додаткової винагороди та додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, розмір додаткової винагороди становить 30 000,00 грн., а у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - 100 000,00 грн. пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач проходив службу в органах Національної поліції, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", а саме Харківської області у період з 24.02.2022 по 01.09.2022 він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, установленої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Проте, позивачу за період проходження служби під час дії воєнного стану не виплачувалася додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 та не видавалися накази Головного управління Національної поліції в Харківській області про її виплату, що призвело до порушення його права на отримання вказаної додаткової винагороди.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині позовних вимог за період з 24.02.2022 до 01.09.2022.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 520/13934/23 - в частині задоволення позовних вимог стосовно додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 01.09.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій