Справа №761/14263/20 Головуючий у 1 інстанції: Сіромашенко Н.В.
Провадження №22-ц/824/16778/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
11 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2020 року Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
15.04.2021 протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва проведено заміну позивача- Акціонерне товаристве «Креді Агріколь Банк», на його правонаступника ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.
Залишаючи заяву без розгляду суд першої інстанції посилався на неявку представника позивача в судове засідання 23.08.2024, 11.03.2024, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи.
Хоча 11.10.2023 явка позивача в судовому засідання була визнана судом обов'язковою.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 06 вересня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначило, що позивачу не було відомо про необхідність обов'язкової участі у судових засіданнях, а також завчасно, перед кожним судовим засіданням, повідомляв суд про можливість розгляду справи за його відсутності.
Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суду не зазначено підстави, відповідно до яких нез'явлення представника позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №492561 без розгляду.
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу.
Сторони в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегія суддів дійшла до наступного висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції повністю не відповідає зазначеним вимогам враховуючи наступне.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19).
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-яким іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», від 01 березня 2002 року, заява № 48778/99, § 25).
Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та «Нун'єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те що позивачу не було відомо про ухвалу суду щодо визнання його явки обов'язковою, та дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду.
Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем ухвали суду про визнання явки обов'язковою, а також відсутнє зворотне повідомлення чи звіт про доставку електронного листа на підтвердження про вручення ухвали суду позивачу чи його представнику.
Крім того в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи у їх відсутності, що судом не було враховано.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, відтак підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2024 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Т.О. Писана