27 листопада 2024 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/13756/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.
при секретарі Мудрак Р. Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
на рішення Подільського районного суду міста Києва у складі судді Захарчук С. С.
від 28 травня 2024 року
у цивільній справі № 758/15614/23 Подільського районного суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В грудні 2023 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось в суд з даним позовом, в обґрунтування якого вказувало, що 05.12.2022 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1122-2639, за умовами якого кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит на особисті потреби на наступних умовах: сума кредиту - 17 800 грн, строк кредитування - 300 днів, знижена відсоткова ставка - 2,50 % в день, стандартна відсоткова ставка - 3 % в день.
Кредитодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору
Позивач зазначав, що свої зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 23.11.2023 року у неї утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 176 398 грн, яка складається з наступного: 17 800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 158 898 грн - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у розмірі 176 398 грн за кредитним договором від 05.12.2022 року.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 05.12.2022 р., а саме: 17 800 грн заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків скасувати, та прийняти нове рішення, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1122-2639 від 05.12.2022 р., в розмірі 176 398,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 17 800,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 158 598,00 грн. Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги покласти на відповідача.
Апелянт вказував, що за умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору. В свою чергу, згідно наданої разом з позовною заявою довідки про укладений договір (розрахунку заборгованості) від 23.11.2023, Товариство здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6 та 10.1 кредитного договору ) в строк договору (згідно п. 4.8 Договору), що погоджений між сторонами. Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Зазначає, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, про що була повідомлена відповідач, оскільки останньою не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах, а тому позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.6 та 10.1 кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.8 кредитного договору.
Крім того, вказує на те, що позивачем дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», де зазначено, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення». Ніяких штрафних санкцій Відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором не нараховувались. Зауважив, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами згідно договору. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Наголошує на тому, що проценти, визначені у договорі, жодним чином не суперечать вимогам законодавства, а відповідач була ознайомлена з усіма умовами договору та погодилась з ними.
Також зазначає, що після закінчення строку кредитування (01.10.2023 р.) нарахування процентів припинилося, вважає, що розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, містить детальний розпис нарахованої заборгованості, яким підтверджується несплата відповідачем заборгованості по кредиту ОСОБА_1 за весь час кредитування. Контррозрахунку відповідачем не надано.
Відповідач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористалась.
У судове засідання учасники не з'явились, повідомлені про дату та час належним чином, про причини явки суд не повідомили. Зокрема, апелянт ТОВ «Укр Кредит Фінанс» повідомлений через систему електронний суд. ОСОБА_1 повідомлялась засобами поштового зв'язку (поштове відправлення повернулось до суду із відміткою «адреса відсутній за вказаною адресою») та на електронну пошту (вихідна кореспонденція доставлена адресату).
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву до неї, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 05.12.2022 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1122-2639 (далі - договір) (а.с. 13-19).
Відповідно до п. 2.2 договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Згідно з п. 2.3 договору дата видачі кредиту - 05.12.2022 р., сума кредиту - 17 800 грн, останній день першого базового періоду - 22.12.2022 р., нараховані проценти за користування кредитом станом на останній календарний день першого базового періоду - 8 010 грн.
Відповідно до п. 3.1. договір укладено сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 4. 3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до п. 4.4 базовий період складає 18 календарних днів.
Згідно з п. 4.6 договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою).
Пільгова процентна ставка становить 2, 5 % за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця.
Відповідно до п. 4.8 договору строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику становить 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 01.10.2023 р.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1122-2639 від 05.12.2022 р. ОСОБА_1 здійснено видачу кредитних коштів у розмірі 17 800 грн, що підтверджується також випискою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у розмірі 17 800 на картковий рахунок НОМЕР_1 (а.с. 9-11, 12).
ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно з розрахунками, наданими позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 23.11.2023 р. становить: 17 800 грн. заборгованості за тілом кредиту, 158 598 грн. заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам (а.с. 30-32).
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції вважав обґрунтованими вимоги щодо стягнення основної суми боргом, адже факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, вказаний кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 17 800 грн підлягає задоволенню.
Відмовляючи у стягнені відсотків виходив із того, що їх обґрунтованого розрахунку не надано.
Судове рішення оскаржується у частині відмовлених вимог про стягнення заборгованості по нарахованим за період кредитування відсоткам.
Колегія суддів не погоджується із висновком суду щодо відсутності підстав для стягнення відсотків з огляду на наступне.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір № №1122-2639 від 05.12.2022 р. підписаний електронним підписом позичальника ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на електронну адресу позичальника, про що свідчить розділ 11 кредитного договору.
Також електронним підписом ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту - Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому зазначено тип кредиту, сума ліміту, строк кредитування та відсоткова ставка (інформація щодо орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача), а також порядок повернення кредиту.
Розмір процентів сторонами встановлено у п. 4.4 договору.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Для встановлення дійсних фактичних обставин справи сторони мають надати до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці судом.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 79 ЦПК України докази мають бути достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
На позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на його користь, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Укр Кредит Фінанс» обґрунтовував свої вимоги наявністю заборгованості за кредитним договором, щодо якої заперечення відповідача не надійшли.
Судом зазначено, що згідно з розрахунками, наданими позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 23.11.2023 становить: 17 800 грн заборгованості за тілом кредиту, 158 598 грн заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам (а.с. 30-32).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
У справі, яка переглядається, як зазначалося, відповідач не подала заперечень проти розміру заборгованості (як основної так і за відсотками), не спростовала його. Позивачем двічі подавався розрахунок заборгованості: до позовної заяви та на вимогу суду в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Маючи сумніви у визначенні дійсного розміру заборгованості за процентами, після прийняття позовної заяви до розгляду (що передбачає усунення недоліків заявником), суд першої інстанції не зобов'язав позивача надати більш повний та детальний розрахунок, поданому розрахунку оцінки не надав, самостійно не визначив суми процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (строк кредитування 300 днів), протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання із повернення як основної заборгованості так і сплати процентів, та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову у вказаній частині.
Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, нарахування процентів проведено за період з 05.12.2002 року по 01.10.2023 року, розрахунок є чітким, зрозумілим та узгоджується із умовами кредитного договору, в розрахунку відображено основний борг, розмір несплачених відсотків, що становить у сукупності 158598 грн.
Отже позовні вимоги щодо стягнення процентів за період кредитування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки висновки суду першої інстанції про необґрунтованість розрахунку є помилковими, рішення суду в цій частині належить скасувати з підстав визначених ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 158 598 грн в рахунок простроченої заборгованості за нарахованими процентами.
В іншій частині рішення суду залишити в силі.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3 220 грн 08 коп.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 травня 2024 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за нарахованими процентами скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) в рахунок простроченої заборгованості за нарахованими процентами 158 598 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3220 грн 08 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 10 грудня 2024 року.
Судді: Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
Д. Р. Гаращенко