13 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9504/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також відповідач ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у здійсненні перерахунку та нарахування пенсії ОСОБА_1 з порушенням невиконанням вимог постанови пп. 3 п. 4 постанови 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не призначення пенсії по інвалідності, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження за 26 квітень 1986 року, в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі довідки від 08 травня 2012 року №17-14/Ф-68 виданої ВПО УВС Полтавського горісполкому, та не взяття розміру заробітної плати в повній сумі 615.0крб, за одноразову винагороду перераховану згідно з наказом МВС СССР №149 від 26.05.1986 року та згідно списку особового складу УПО УВД Київського горісполкому за фактичну роботу в зоні відчуження Чонобильської АЕС за 26 квітня 1986 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та нарахування пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 667,77крб. (шість сот шістдесят сім карбованців 77 коп.) за 1 день 26 квітня 1986 року на підставі довідки довідки ВПО УВС Полтавського облвиконкому від 08 травня 2012 року №17-14/Ф-68 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дотриманням пп. 3 п. 4 і п.8, 9 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01 лютого 2024 року з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що розрахунок індивідуального коефіцієнта заробітної плати в зоні Чорнобильської АЕС відповідач визначив в розмірі - 12.31844, а не 16.75977, зазначивши що обчислення його пенсії здійснюється у відповідності з чинним законодавством, з урахуванням судових рішень та з урахуванням суми заробітної плати в зоні Чорнобильської АЕС. Однак, позивач вважає, що розрахунок за формулою, передбаченою пунктом 9 Порядку № 120, з урахуванням пунктів 8 та підпункту 4 пункту 3 вказаного Порядку, що призвело до порушення його прав та заниження розміру його пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників у порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідно до змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 року № 1307 »Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 і від 26 вересня 2012 року № 886» з 01.12.2022 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці про заробітну плату № 17-14/Ф-68 від 08.05.2012, виданої Управлінням МНС України в Полтавській області. Загальна сума заробітної плати - 667.77крб., зазначена в довідці про заробітну плату №17-14/Ф-68, складається з: суми за оплату праці за дні роботи в зоні - 27.32крб.; збереженого середньомісячного заробітку за дні роботи в зоні відчуження - 6.94крб.; резерв 1/3 робочого часу з виплатою денної ставки посадового окладу і окладу за звання - 18.51крб.; одноразова винагорода, умовно перерахована згідно наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986 та згідно списку особового складу УПО УВС Київського міськвиконкому та врахована на виконання постанови Ленінського районного суду м. Полтави у справі №553/4177/13-а від 20.12.2013 - 615крб. Заробітна плата розрахована за один неповний календарний місяць роботи по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи - квітень 1986 року із застосуванням підпункту 4 пункту З Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року. При розрахунку заробітної плати суми: 27,32+6,94+18,51= 52,77крб. (0,00053 грн.) поділені на 1 та помножені на 30 (розрахунок військовослужбовців) до отриманої суми додано 0,00615грн. (коефіцієнт заробітної плати становить - 12,31844). Враховуючи вищезазначене, підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром немає.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу з 01.01.2005 призначено пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України в «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
08.05.2012 Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Полтавській області складено довідку №17-14/Ф-68 про те, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження з 26.04.1986 по 26.04.1986 по місцю роботи ВПО УВС Полтавського облвиконкому на посаді інспектора СВПЧ-1, виплачена заробітна плата 667,77 крб з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7, із розрахунку:
збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження -6,94 крб;
оплата праці за дні роботи в зоні - 27,32 крб;
резерв 1/3 робочого часу з виплатою денної ставки посадового окладу і окладу за звання -18,51 крб;
одноразова винагорода умовно перерахована згідно Наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986 - 615,00 крб.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.09.2012 у справі 1616/3117/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі в м. Полтаві про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язання вчинити перерахунок пенсії задоволено частково: визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправною; визнано незаконним та скасовано колегіальне рішення Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві від 22 червня 2012 року № 184 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про грошове забезпечення в зоні ЧАЕС за 26 квітня 1986 року від 08 травня 2012 року, виданої Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Полтавській області; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Ленінського районі в м. Полтави провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, відповідно до довідки про грошове забезпечення в зоні ЧАЕС за 26 квітня 1986 року від 08 травня 2012 року, виданої Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Полтавській області з 01 травня 2012 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.12.2013 у справі №553/4177/13-а адміністративний ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання неправомірними дій та зобов'язання призначити пенсію з заробітку за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС в 1986 році задоволено частково: визнано протиправними дії та рішення Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави та скасувати розпорядження №140247 від 20 серпня 2013 року Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Полтави, як очевидно протиправне рішення; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Полтави провести розрахунок, призначити та проводити виплати, ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності із заробітку за роботу в зоні відчуження за 26 квітня 1986 року в розмірі відшкодування фактичних збитків із бази грошового забезпечення, збереженого середнього заробітку за дні роботи в зоні відчуження, одноразової винагороди та доплати за перебування у резерві в стані бойової готовності, що визначений в довідці №17-14/Ф-68 від 08 травня 2012 року і становить 667,77 крб., з дотриманням вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01 вересня 2013 року; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Позивач, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про надання відповіді на приведений ним розрахунок пенсії за рішенням суду з урахуванням даних довідки про фактичну заробітну плату в зоні відчуження від 08.05.2012 № 17-14/Ф-68 в повній отриманій в зоні Чорнобильської АЕС 667,77 крб, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача листом № 13779-12361/Ф-02/8-1600/24 від 23.07.2024 про те, що розрахунок заробітної плати для обчислення розміру пенсії проведено наступним чином: 27,32крб.+6,94крб.+18,51крб. = 52,77крб. : 1 (1 день) х 30 (30 днів квітня 1986). Заробітна плата для обчислення пенсії за повний місяць квітень 1986, з урахуванням одноразової винагороди, склала 2205крб. (1590крб. + 615крб.).
За таких умов коефіцієнт заробітної плати для обчислення розміру пенсії становить 12,31844 (2205крб: 179крб.). Обчислення розміру пенсії позивача здійснюється у відповідності з чинним законодавством, з урахуванням судових рішень та з урахуванням суми заробітної платті зоні Чорнобильської АЕС.
Не погодившись з обчисленням його пенсії , позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).
Згідно зі статтею 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону №796-ХІІ визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення: менше 12 місяців, - заробітна плата (дохід) визначається шляхом поділу загальної суми заробітної плати (доходу) за календарні місяці роботи на кількість зазначених місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - заробітна плата (дохід) визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, - заробітна плата (дохід) визначається за відповідний календарний місяць з додаванням до заробітної плати (доходу) на основній роботі.
Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Згідно підпункту 4 пункту 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1210 в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленої заробітної плати (обчисленого доходу).
Пунктом 8 Порядок № 1210 в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 1210 Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою:
де П - розмір пенсії;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663);
Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;
Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою
де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;
К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою
де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років;
Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не погоджується з діями відповідача в частині обчислення виходячи із заробітної плати (доходу) позивача, одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час відповідно до довідки Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Полтавській області складено довідку №17-14/Ф-68 від 08.05.2012.
Як вже зазначалося судом, 08.05.2012 Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Полтавській області складено довідку №17-14/Ф-68 про те, що ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження з 26.04.1986 по 26.04.1986 по місцю роботи ВПО УВС Полтавського облвиконкому на посаді інспектора СВПЧ-1, виплачена заробітна плата 667,77 крб з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7, із розрахунку:
збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження -6,94 карб;
оплата праці за дні роботи в зоні - 27,32 крб;
резерв 1/3 робочого часу з виплатою денної ставки посадового окладу і окладу за звання -18,51 крб;
одноразова винагорода умовно перерахована згідно Наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986 - 615,00 крб.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.05.2024 № 10274-9165/Ф-02/8-1600/24 вбачається, що при розрахунку заробітної плати суми: 27,32 крб. + 6,94 крб. + 18,51 крб. = 52,77 крб. (0,00053 грн.) поділені на 1 та помножені на 30 (розрахунок військовослужбовців) до отриманої суми додано 0,00615 грн. (одноразова винагорода умовно перерахована згідно Наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986) = 0,02205
Коефіцієнт заробітної плати становить 12,31844 розрахований за формулою: 0,02205 (сума заробітної плати) : 0,00179 (показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців зайнятих у галузях національної економіки за 1986 рік).
Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні обчислення суми заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років позивача одноразова винагорода у сумі 615,00 крб була додана відповідачем до суми обчисленої заробітної плати відповідно до пункту 6 Порядку № 1210.
Водночас, позивач наполягає на тому, що одноразова винагорода у сумі 615,00 крб повинна не додаватися відповідачем до суми обчисленої заробітної плати, а входити до розрахунку заробітної плати та обчислюватись наступним чином: 27,32 крб. + 6,94 крб. + 18,51 крб. + 615 = 667,77 крб. (0,00668 грн.) поділені на 1 та помножені на 30 (розрахунок військовослужбовців) = 0,2004 замість 0,02205 обчисленої відповідачем.
Суд не погоджується з твердженнями позивача, з огляду на наступне.
Абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 «Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.
Абзацом другим пункту 1 цього наказу передбачалося у такому ж порядку і розмірах виплачувати грошове забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу, що були зайняті на зазначених роботах у І - III зонах небезпеки, виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського і начальницького складу, прапорщикам та мічманам - також окладів за військовим і спеціальним званням.
Позивачу на виконання вимог вказаного наказу виплачено одноразову винагороду у 3-кратному розмірі виходячи з посадового окладу та окладу за військовим і спеціальним званням.
Також, аналізуючи положення наказу МВС СРСР від 17 .05.1986 № 0149, суд зауважує, що вказана винагорода виплачується не в залежності від кількості днів зайнятих на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а пов'язана лише з фактом зайняття військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу на зазначених роботах.
Також, як вже зазначалося судом, що згідно підпункту 4 пункту 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).
З аналізу вказаної норми вбачається, що вказаний розрахунок, встановлений Кабінетом Міністрів України має на меті встановити розмір заробітної плати (доходу) , одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження якби особа пропрацювала у зоні відчуження календарний місяць.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що одноразова винагорода умовно перерахована згідно Наказу МВС СРСР №0149 від 26.05.1986 не може бути включена до обчислення заробітної плати (доходу) згідно підпункту 4 пункту 3 Порядку № 1210, оскільки вказана одноразова винагорода не виплачувалася військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу у 3-кратному розмірі виходячи з посадового окладу та окладу за військовим і спеціальним званням за кожен день зайняття на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправними дії відповідача та відповідно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко