про повернення позовної заяви
13 грудня 2024 року Київ № 320/58049/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Хомича І.О. 03.12.2024 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Предметом позову є дії відповідача щодо відмови у перерахунку розміру грошового забезпечення та не оформлення і неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
Під час вирішенні питання про відкриття провадження за цим позовом, судом враховане таке.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 Кодексу).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 Кодексу).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п'ятої статті 44 Кодексу).
За правилами частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини першої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із частиною другою цієї статті, суд з урахуванням конкретних обставин справи може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суддя констатує, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, є неприпустимим та вважається зловживанням процесуальними правами, що має відповідні процесуальні наслідки.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 13.03.2019 у справі № 814/218/14 виснував, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
Із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що 14.11.2024 зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративній справі присвоєно номер 320/53255/24, головуючим визначено суддю Горобцову Я.В.
Ухвалою суду від 02.12.2024 у справі № 320/53255/24 відкрито спрощене позовне провадження.
04.12.2024 при справі № 320/53255/24 зареєстрована заява адвоката Хомича І.О. про відкликання позовної заяви.
Відповідно до ухвали суду від 09.12.2024 у справі № 320/53255/24 позов залишено без розгляду.
03.12.2024 у Київському окружному адміністративному суді повторно зареєстрований позов ОСОБА_1 , поданий адвокатом Хомичем І.О.
Ці дії суперечать основним засадам (принципам) адміністративного судочинства, а також його завданню.
При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
У цій справі підставою для прийняття судом рішення про повернення позовної заяви, стало зловживання позивачем в особі представника своїми правами, що полягає в умисних діях позивача щодо неодноразового подання позовних заяв з ідентичними підставами та аналогічними предметом позову, а також з ідентичним суб'єктивним складом учасників справи, їх відкликання та знову повторне подання аналогічної позовної заяви.
З огляду на викладене, вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із урахуванням викладеного, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 45 Кодексу).
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку про допущення представником позивача зловживання його процесуальними правами, а відтак і наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини третьої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові висновки із вказаного питання були викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.04.2021 у справі № 9901/23/21, відповідно до яких саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо особа здійснює певну процесуальну дію не із цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 580/4217/24.
Керуючись статтями 45, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
визнати зловживанням процесуальними правами дії представника позивача - адвоката Хомича Івана Олександровича щодо подання цієї позовної заяви, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.