10 грудня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6881/24
Провадження № 22-ц/4820/2137/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.,
з участю позивачки ОСОБА_1 ,
представниці позивачки ОСОБА_2 ,
представниці відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2024 року,
встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала з відповідачем у цивільному шлюбі, в якому у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2018 року у справі №686/18370/18 стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2018 року та до повноліття дитини. На підставі цього рішення суд видав виконавчий лист, який перебуває на виконані в Красилівському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). ОСОБА_4 сплачував аліменти на дитину не вчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з серпня 2018 року по лютий 2024 року виникла заборгованість у розмірі 137 539 грн 56 коп. Позивачка має право на стягнення з ОСОБА_4 неустойки у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. За період з 1 травня 2020 року по 11 березня 2024 року сума нарахованої пені склала 892 486 грн, однак ця сума не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами.
За таких обставин ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 137 539 грн 56 коп. пені за прострочення сплати аліментів на дитину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , стягнутих згідно рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2018 року у справі №686/18370/18, в розмірі 91 549 грн 06 коп.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 915 грн 47 коп. судового збору.
Суд керувався тим, що за період з 1 травня 2020 року до 1 лютого 2023 року ОСОБА_4 допустив заборгованість за аліментами в сумі 91 549 грн 06 коп. Оскільки ця заборгованість виникла з вини відповідача, то ОСОБА_1 має право на неустойку (пеню), розмір якої не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами. Водночас у період з лютого 2023 року по лютий 2024 року відповідач хворів і перебував на лікуванні, не працював та отримував незначну соціальну допомогу, внаслідок чого він не мав можливості сплачувати аліменти на дитину. Відтак заборгованість за аліментами в указаний період утворилася з незалежних від нього причин, а тому на цю заборгованість пеня не може бути нарахована.
Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з 2021 року ОСОБА_4 хворіє на психічне захворювання та перебуває на лікуванні у психіатричному закладі, однак суд звільнив його від сплати пені лише за один рік. Крім того, суд не розглянув клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору, а заявлений позивачкою розрахунок пені не відповідає дійсності.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вказавши на його законність та обґрунтованість.
2. Мотивувальна частина
Позиція суду апеляційної інстанції
Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Суд першої інстанції встановив обставини справи повно та правильно, проте висновки з установлених обставин зроблено ним неправильно. При цьому суд не застосував норми статті 196 Сімейного кодексу України (далі - СК України) та статті 8 Закону України від 8 липня 2021 року №3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ).
У зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення суду в частині розміру пені підлягає зміні, а в частині розподілу судового збору підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
ОСОБА_4 і ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2018 року у справі №686/18370/18 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 серпня 2018 року та до повноліття дитини.
На підставі цього рішення 26 березня 2019 року суд видав виконавчий лист №686/18370/18, який перебуває у Красилівському відділі державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на примусовому виконанні (виконавче провадження №59375922).
Згідно складеного державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 5 вересня 2024 року заборгованість за аліментами у ОСОБА_4 за період з 10 серпня 2018 року по 29 лютого 2029 року склала 123 880 грн 06 коп. Станом на 1 серпня 2024 року заборгованість зменшилася до 86 974 грн 06 коп.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Як передбачено статтею 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов'язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.
У разі ухилення батьків від виконання зобов'язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).
У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Один із батьків, із якого присуджені аліменти, зобов'язаний сплачувати їх, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до боржника передбаченої законом відповідальності. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).
Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2021 року (справа №636/3546/17) зазначив, що з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд вправі зменшити розмір неустойки.
Зібрані докази вказують на те, що у період з 1 травня 2020 року до 1 лютого 2023 року ОСОБА_4 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів на дитину. За цей період ним було сплачено лише у лютому 2022 року 2 010 грн аліментів, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 91 549 грн 06 коп.
Суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що заборгованість за аліментами виникла з вини ОСОБА_4 , а тому ОСОБА_1 має право на стягнення з нього неустойки (пені).
Посилання ОСОБА_4 на те, що вказана заборгованість за аліментами виникла не з його вини, внаслідок чого на нього не може бути покладений обов'язок зі сплати неустойки, є необґрунтованими.
Сторони не оспорюють розмір нарахованих державним виконавцем аліментів, а з урахуванням термінів їх сплати та порядку їх зарахування, в період з 1 травня 2020 року до 1 лютого 2023 року розмір пені склав 437 013 грн 34 коп. Суд першої інстанції правильно обчислив розмір пені, який не може перевищувати 100 відсотків заборгованості за аліментами. Сторони не навели обґрунтованих заперечень щодо здійсненого судом розрахунку пені.
Водночас, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_4 страждає на хронічне психічне захворювання, перебуває періодично на лікуванні, є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює та отримує незначну соціальну допомогу.
З огляду на скрутний матеріальний стан ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов висновку про зменшення розміру неустойки (пені), що підлягає стягненню з нього до 20 000 грн.
3.Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи
При вирішенні спору суд першої інстанції застосував неправильно норми чинного законодавства та зробив помилковий висновок про розмір присудженої з відповідача неустойки (пені), а тому ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 20 000 грн неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину.
Щодо судового збору
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом №3674-VI.
Статтею 1 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
В силу підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, в тому числі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що судовий збір є одним із видів судових витрат, який справляється за подання фізичними та юридичними особами до суду процесуальних документів, у тому числі позовних заяв.
З урахуванням майнового стану платника суд вправі відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору за подання позовної заяви або звільнити його від цієї сплати. Зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, то така особа може бути звільнена від сплати судового збору.
При вирішенні цього питання майновий стан заявника має визначатися судом у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану заявник позбавлений можливості сплатити судовий збір, то такі обставини (якщо вони доведені належними та допустимими доказами) є підставою для звільнення особи від сплати судового збору.
Суд зобов'язаний розглянути заяву про звільнення від сплати судового збору та постановити з цього приводу відповідну ухвалу.
ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, вказавши на те, що судовий збір за подання позову (1 211 грн 20 коп.) перевищує 5 % його сукупного доходу за 2023 рік.
Згідно довідки Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 5 липня 2024 року №435 (а.с. 55) за 2023 рік ОСОБА_4 як особа з інвалідністю ІІІ групи отримав соціальну допомогу в сумі 2 170 грн.
Суд першої інстанції не звернув увагу на ці обставини не розглянув клопотання ОСОБА_4 про звільнення від сплати судового збору та присудив з нього в порядку розподілу судових витрат 915 грн 47 коп. судового збору на користь держави, хоча цей розмір перевищує 5% сукупного доходу відповідача за 2023 рік (108 грн 50 коп.).
У зв'язку з цим рішення суду першої інстанції в частині розподілу судового збору слід скасувати, а ОСОБА_4 звільнити від сплати цього збору.
Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2024 року в частині розміру неустойки (пені) змінити.
Стягнути з ОСОБА_4 (місце проживання - АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) 20 000 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на дитину.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 вересня 2024 року в частині розподілу судового збору скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.
ОСОБА_4 звільнити від сплати судового збору на користь держави.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 грудня 2024 року.
Судді: О.І. Ярмолюк
Л.М. Грох
Т.О. Янчук
Головуючий у першій інстанції - Козак О.В.
Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 50