Справа № 442/6888/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицай М.М.
Провадження № 22-ц/811/2859/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
19 листопада 2024 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Матяш С.І.,
з участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 , її представника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування грошових коштів,
У серпні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив розірвати договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, посвідчений 20.10.2023 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П., реєстраційний номер 1174, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 934848 грн. 69 коп., які були сплачені ним за придбане нерухоме майно згідно з договором.
Свої позовні вимоги обгрунтовував тим, що після укладення спірного договору купівлі-продажу, виникла зміна істотних умов даного договору, а саме, встановлення факту існування обмежень щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, яке визначене як будівництво та обслуговування житлового будинку, внаслідок існування санітарно-захисної смуги, що є недоліком, який значно знижує цінність та можливість використання земельної ділянки, про що позивач не був повідомлений при укладенні договору.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідачки ОСОБА_2 в межах суми позовних вимог в розмірі 934848 грн. 69 коп.
В обґрунтування заявлених вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову позивач вказував, що, враховуючи обставини даної справи, зокрема поведінку відповідача щодо договірних зобов'язань, з метою вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, вважає за доцільне накласти арешт на майно відповідача в межах суми позовних вимог.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт (без позбавлення права користування) на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 , в межах суми позовних вимог у розмірі 934848 грн. 69 коп.
Ухвалу суду оскаржила відповідач ОСОБА_2 , просить її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Вважає, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою, оскільки у ній не наведена необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне відповідачці рухоме та нерухоме майно в межах суми позовних вимог у розмірі 934848 грн. 69 коп.
Наголошує, що позивач залишається власником житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки на час вирішення спору, а вимога про стягнення грошових коштів, як безпідставно набутих, є завчасною, так як ще не вирішено спір про розірвання договору купівлі-продажу.
Вказує, що оскаржуваною ухвалою суду порушуються права відповідачки на все належне їй рухоме та нерухоме майно, оскільки вона, як власник майна, обмежена в реалізації належного їй права власності, що є неприпустимим.
Зазначає, що позивач не надав суду жодного доказу про порушення його прав, як покупця, відповідачкою, як продавцем по договору, та доказів існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
23.10.2024 року ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи та вимоги апелянта.
Заслухавши пояснення сторони відповідача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони позивача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснено у п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Судом встановлено, що предметом спору є: розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, посвідченого 20.10.2023 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Москалик Л.П. та зареєстрованого за номером 1174, який було укладено між відповідачкою ОСОБА_2 , як продавцем, та позивачем ОСОБА_4 , як покупцем, та стягнення грошових коштів у розмірі 934848 грн. 69 коп., які були сплачені позивачем на виконання спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна, власне, в межах суми яких накладено арешт на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно, а тому підстав для висновку про неспівмірність вжитих заходів забезпечення заявленим позивачем позовним вимогам немає.
Також необхідно зазначити, що сума до стягнення за позовними вимогами позивача є значною, а тому невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Безпідставними є й доводи апелянта про неприпустимість накладення арешту на все належне їй рухоме і нерухоме майно, що обмежує її право на реалізацію належного їй на праві власності майна, оскільки на момент вирішення питання забезпечення позову у суду першої інстанції не було в розпорядженні інформації про речові права відповідача на майно та його вартість, а тому, вжиття вказаних заходів забезпечення позову не перешкоджає відповідачу, в подальшому, звернутись із клопотанням про їх заміну чи скасування.
Правильними є й висновки суду про те, що при вирішенні питання забезпечення позову суд не перевіряє законності та обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог по суті спору.
Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, яке є предметом укладеного між сторонами договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову у даній справі в обраний позивачем і визначений судом в оскаржуваній ухвалі спосіб, оскільки вжиті заходи забезпечення стосуються предмета спору в даній справі, а невжиття цих заходів унеможливить поновлення порушених прав позивача та ефективний їх захист у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов'язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 29 листопада 2024 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич