Справа № 569/22851/24
13 грудня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Панас О.В., розглянувши в місті Рівне заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2024 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Разом з цим, позивач подала до суду заяву про забезпечення позову.
Просить накласти арешт на квартиру, загальною площею 38.8 кв.м з належними надвірними будівлями - гараж Б-1, 1/2 огорожі, погреб літ. «пг/а1» за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 .
Заяву обґрунтовує тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстроване право власності на об'єкт житлової нерухомості - квартиру, загальною площею 38.8 кв.м з належними надвірними будівлями - гараж Б-1, 1/2 огорожі, погребу літ. «пг/а1» за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки заявлена у позові сума стягнення є досить значною, а саме: 300 000,00 гривень, виникає необхідність вжити заходів забезпечення позову, так як невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.
Доказом цього може бути, зокрема, те, що відповідач навіть не відповів в будь-якій формі на вимогу про повернення коштів.Згідно інформації, яка міститься на сайті з продажу квартир на вторинному ринку в м. Рівне, вартість однокімнатних квартир у районі Боярка, де знаходиться квартира відповідача, становить близько 26000 доларів США, яка є співмірною із заявленими ОСОБА_1 вимогами.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін. Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, враховуючи характер позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. За п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК позов забезпечується забороною вчиняти певні дії. Положеннями ч. 1 статті 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є стягнення коштів на які претендує позивачка.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом з тим, визначений предмет позову не узгоджується з вимогами у заяві про забезпечення позову.
За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею . Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд протягом п"ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В.Панас