Справа № 346/2603/24
Провадження № 2/346/1316/24
12 грудня 2024 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Третьякової І.В.,
за участю:
секретаря судових засідань Дутчак Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 серпня 2023 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 29.11.2021р. між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір №5141245 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом №53-ОД від 16.01.2020р. та розміщених на їх сайті http://creditplus.ua./ru/documents. За умовами договору сума кредиту становить 25000,00 грн. на строк 30 днів. Дата повернення кредиту 29.12.2021р. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 25000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується: 1) у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; 2) у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 цього договору; 3) у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. 28.12.2021р. та 26.01.2022р. відповідач здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 7125,00 грн. та 13775,00 грн. відповідно. В зв'язку з цим, у відповідності до п. 1.4 та 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів (до 25.02.2022) з стандартною процентною ставкою 1,90 в день. 25.02.2022р. відповідачка свої зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів перед кредитором не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3 кредитний договір було авто пролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів поспіль. Надалі відповідачка оплати за кредитним договором не здійснювала, чим порушила умови договору. 25 вересня 2023р. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклало з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» договір факторингу №25.09/23-Ф, згідно з умовами якого позивач набув право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, оскільки зобов'язання ОСОБА_1 залишаються невиконаними, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути з неї заборгованість за вищевказаним кредитним договором в загальній сумі 72500,00 грн., яка складається з тіла кредиту - 25000,00 грн. та нарахованих відсотків 47500,00 грн., а також понесені судові витрати: 2422,40 грн. - на оплату судового збору та 10000,00 грн. - витрат на правову допомогу.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.05.2024р. у справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Витребувано у АТ КБ «Приват Банк» відомості щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів на дану картку 29.11.2021р. банком-емітентом якої є АТ КБ «Приват Банк» у сумі 25000,00 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230)
В судове засіданні представник позивача не з'явився, письмовими заявами, які надійшли до суду 13.08.2024р. та 10.12.2024р. представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Городніщева Є.О. просила проводити розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує на підставах викладених в позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання неодноразово не з'являлася, причини неявки суду не повідомляла, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення особисто (а.с. 179)
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечувала.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 29 листопада 2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в особі директора Довгаля Володимира Вікторовича, з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали Договір про надання споживчого кредиту №5141245 (далі договір).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію».
Підписання договору відповідачем було здійснено електронним підписом, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора С745571, який був надісланий на номер мобільного телефону.
За умовами договору, передбаченими п.1.2-1.5 слідує, що товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту становить 25000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-У межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування заниженої процентної ставки;
-У межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;
-У межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно п. 4.3 договору;
Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду від 17.05.2024р. в частині витребування доказів, 20.11.2024р. АТ КБ «Приват Банк» надіслало лист з якого слідує, що платіжна картка № НОМЕР_3 дійсно належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) і на вказану картку ІНФОРМАЦІЯ_1 були зараховані грошові кошти в сумі 25000,00 грн. Інформація про платника відсутня.
Таким чином, взявши до уваги вказану інформацію, суд вважає, що надані АТ КБ «Приват Банк» відомості щодо зарахування на картку відповідачки суми, яка відповідає сумі кредиту в день укладення між сторонами договору, в сукупності з матеріалами справи, є достатніми доказами, які належним чином підтверджують виконання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» своїх зобов'язань по договору №5141245.
Проте, як вбачається з картки обліку договору (розрахунку заборгованості) ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконала, у встановлений договором строк кредитні кошти та нараховані їй проценти в повному обсязі не повернула, а лише 28.12.2021р. сплатила 7125,00 грн., 26.01.2022р. сплатила 13775,00 грн. В подальшому більше платежів не здійснювала, внаслідок чого виникла заборгованість.
Таким чином, позивачем було доведено, що умови укладеного з ОСОБА_1 договору щодо своєчасно та повного повернення кредитних коштів, сплати відсотків, позичальницею виконані не були, що призвело до виникнення в неї заборгованості, розмір якої, згідно наданого розрахунку, становить 72500,00 грн. та складається з: 25000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 47500,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно ст.. 626 ЦК України, договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 1054, 1055 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Згідно ст.. 4, 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовою зокрема вважається послуга з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.
Статтею 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги відповідно до положень цього Закону надаються суб'єктами господарювання на підставі договору.
Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:
1) у паперовому вигляді;
2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";
3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги;
4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.
Отже, укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
При цьому, судом, згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, враховані висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
25 вересня 2023р. ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» уклали між собою договір факторингу №23.09/23-Ф, за умовами якого Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору (п.1.1).
Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №23.09/23-Ф, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
25.09.2023р. між ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №25.09/23-Ф, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 10782 осіб і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованості на загальну суму 96 386 943, 82 грн.
Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №5141245 в загальній сумі 72500,00 грн., з них: 25000,00 грн. - сума заборгованості, 47500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, судом в даній справі було встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовою установою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір, за якими відповідачкою було отримано фінансові послуги з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов'язок з повернення кредитних коштів, сплати процентів за їхнє використання, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцем відповідача договором факторингу.
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно ст.. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відтак, з відповідача на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» також підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем за сплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Згідно ст.. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц (провадження N 14-382цс19).
В даній справі вбачається, що 28.03.2024р. між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О. був укладений договір про надання правничої допомоги. Відповідно до рахунку на оплату від 10.05.2024р. № 2866-10/05-2024, який містить перелік виконаних адвокатом робіт, вартість наданих ним послуг становить 10000,00 грн.
За таких обставин витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають повному задоволенню, оскільки підтверджується відповідними доказами та стороною відповідача їхня неспівмірність не доводилась.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (Код ЄДРПОУ 44559822, 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 офіс 118/2) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №5141245 від 29.11.2021р. в розмірі 72500 (сімдесят дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп., а всього: 84922 (вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12.12.2024р.
Суддя: Третьякова І. В.