Справа № 711/8914/24
Номер провадження 3/711/2777/24
11 грудня 2024 року Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Михальченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення (протокол АПД 704678):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України, -
В провадження Придніпровського районного суду м.Черкаси з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ААД № 704678) надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.
Судом встановлено, що 24.05.2024 року о 13 год. 00 хв. ОСОБА_1 керуючи мотоциклом Вайпер V250 F-2 д.н.з. НОМЕР_1 в м.Черкаси по вул. Новопречистенській, під час виникнення перешкоди в русі у вигляді автомобіля Нісан, д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався по вул. Захисників України, не вжив заходів щодо зупинки т.з. чи безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом, чим порушив п.12.3, 2.3 б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.
При розгляді справи представник ОСОБА_1 - адвокат Коханій О.В. зазначив, що адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 подано з метою створення преюдиційного факту у справі № 711/5175/24 з огляду на наступне: відносно ОСОБА_2 складено обвинувальний акт та направлено для розгляду до суду. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі №711/5175/24 від 25.09.2024 призначено судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024250310001752 від 24.05.2024, за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Вказаною ухвалою прийнято до спільного розгляду цивільний позов, поданий в інтересах потерпілого, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої заперечення проти цивільного позову, ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що в даній справі має місце обопільна вина.
Проте, з висновку експерта від 18.06.2024 № СТ/17ІЕ-24, що складений судовим експертом в рамкам кримінального провадження зроблено висновок: у дорожній обстановці, яка склалась на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія автомобіля NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пп. 16.11, 33.2.1 ПДР України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникнення даної ДТП, та на виконання яких вона перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів не мала. У дорожній обстановці, яка склалась на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія мотоцикла Viper V250F-2 д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникнення даної ДТП, та на виконання яких вона перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів не мав.
У висновку експерта від 18.06.2024 № СТ/17ІЕ-24 вказано про порушення ОСОБА_2 вимог п. 33.2.1 ПДР, недотримання вимог знаку 2.1 "Дати дорогу" - Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість (абз. 30 п.1.10 ПДР).
Вже саме по собі екстрене гальмування ОСОБА_1 , як потерпілим, для уникнення зіткнення є свідченням порушення правил ПДР. Також слід врахувати, що ОСОБА_1 намагався загальмувати і даний факт неспростований. Тому у спричиненні ДТП і як наслідок шкодою, що завдана у зв'язку з цим, вина повністю ОСОБА_2 . Таким чином, заява ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 носить ознаки зловживання своїми правами.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП України).
Завданням КУпАП України не є встановлення фактів, які можуть бути використані як докази в іншій справі.
Варто наголосити, що протокол щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.
ОСОБА_2 подала заяву про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності лише 31.10.2024 року, внаслідок чого був складений протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 11.11.2024 року, тобто майже через 6 місяців з дати вчинення ДТП.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суди повинні враховувати положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Причому аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.
Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо.
Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов'язує його це зробити. Встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується."
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).
Дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталась 24 травня 2024 року.
Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст.38 КУпАП, а тому просив провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 - Демиденко В.А. надав суду письмове заперечення, яке мотивовано наступним: адвокат Коханій О.В. надав до суду власні заперечення щодо протоколу, в якому висловлює власну позицію за якою ОСОБА_1 не винний у ДТП, а також про те, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи дві основні незгоди висловлені представником, вважаю за можливе почергово надати на них власні пояснення: По-перше, твердження про те, що ОСОБА_1 не винний в ДТП у зв'язку з тим, що в ДТП наявна вина іншого водія ОСОБА_2 - не ґрунтується на жодній нормі Закону. Розгляд адміністративної справи проводиться виключно в рамках відповідальності ОСОБА_1 , а отже в межах цього судового розгляду справи й визначається саме наявність чи відсутність вини ОСОБА_1 в ДТП. В той самий час вина водія ОСОБА_2 свідчить виключно про наявність обопільної вини обох учасників ДТП, але аж ніяк не звільняє когось одного з них від відповідальності. Вина ОСОБА_1 встановлена судовим висновком експерта від 18.06.2024 року № СТ/17ІЕ-24, що був проведений в рамках кримінального провадження за фактом ДТП, учасниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Даний доказ є належним та допустимим в розумінні Закону, в свою чергу представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності не спростований. Відтак, вина ОСОБА_1 в ДТП в повному обсязі підтверджують матеріалами адміністративної справи та встановлена висновком експерта. Саме тому вважає, що заперечення в цій частині спрямовані виключно на уникнення від відповідальності.
По-друге, твердження адвоката Кравчука М.В. про те, що Суд має закрити провадження у справі за спливом строків без встановлення вини особи в ДТП прямо суперечить нормам Закону та сталій практиці Верховного Суду України.
Згідно з ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але в даному випадку кримінальне провадження не закрите.
Вина ОСОБА_1 була встановлена за висновком експерта, та саме після його проведення ОСОБА_2 звернулась до поліції із заявою про складання протоколу за яким наразі здійснюється розгляд адміністративної справи. В свою чергу працівники поліції виявивши, що правопорушення є триваючим вчасно відреагували та оформили адміністративні матеріали. Отже підстави для закриття провадження у справі за строками притягнення відсутні.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 16.04.2019 (справа № 927/623/18 ) дійшов до наступного правового висновку: Зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення(виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку. Тобто закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, можливе лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності такої вини справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У Постанові Верховного Суду України від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц зазначено, тлумачення статті 1188 ЦК України свідчать про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП. - До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16; від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.
Крім того, непритягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо."
Враховуючи вище вказані правові висновки Верховного Суду України, в разі якщо Шановний Суд прийде до рішення про наявність підстав для закриття провадження у справі за спливом строків притягнення особи до відповідальності, просив визнати ОСОБА_1 винним в ДТП. Оскільки закриття справи в такому випадку не свідчить про відсутність підстав для встановлення вини особи. Стала практика свідчить саме про те, що встановлювати таку вину необхідно.
Заслухавши учасників судового процесу, адвокатів, дослідивши матеріали справи та висновок експерта суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що згідно висновку експерта № СТ/171Е-24 від 18.06.2024 року за результатами проведеної судової експертизи:
1. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, водій автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності до вимог пп. 16.11, 33.2.1 Правил дорожнього руху України.
2. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, водій мотоцикла «Viper V250F-2» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
3. У момент виникнення небезпеки для руху, зазначений у постанові слідчого про призначення експертизи, водій мотоцикла «Viper V250F-2» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди.
4. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам пп. 16.11, 33.2.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких вона перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мала. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в постанові слідчого вихідних даних, у діях водія мотоцикла «Viper V250F-2» д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, та на виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав.
Відповідно до ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п.12.3 ПДР України - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до ПДР України дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (куди входить наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом. Тобто, водій повинен заздалегідь прогнозувати поведінку інших учасників дорожнього руху, а також повинен своєчасно встигати реагувати на зміну ситуації, що склалася, в процесі керування транспортним засобом, чого не здійснив водій мотоцикла ОСОБА_1 в той момент.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається із змісту диспозиції ст.124 КУпАП, об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого даною норму, характеризується наступними елементами: діянням тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, яке може бути виражене як у дії так і в бездіяльності; наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; а також причинним зв'язком між наведеними діянням та наслідками.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що не дотримання водієм мотоцикла ОСОБА_1 правил ПДР України є в причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України доведена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №704678 від 11.11.2024 року, висновком експерта № СТ/171Е-24 від 18.06.2024 року, іншими доказами.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 38 КпАП України, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
13 листопада 2024 року адміністративна справа відносно ОСОБА_1 надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси, вчинено адміністративне правопорушення - 24 травня 2024 року, тобто кінцевий термін притягнення до відповідальності ОСОБА_1 сплив 24 серпня 2024 року.
На час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 термін, передбачений ст.38 КпАП України, пропущений.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього кодексу.
Незважаючи на те, що в матеріалах справи містяться дані про вчинення ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення, суд закриває провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 40, п. 7 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-284, 297 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винним за ст.124 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити, по закінченню строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено та проголошено 12 грудня 2024 року о 15 годині в залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Суддя: Ю. В. Михальченко