Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7194/24
Номер провадження2/711/2570/24
27 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Демчика Р.В.,
при секретарі - Бутовській Д.О.,
за участі
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Процент» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2984-795-2 від 29.11.2023 року у розмірі 47250.00 грн. та судових витрат по справі.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 29.11.2023 року ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2984-795-2. Відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 365 днів (до 28.11.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «Приватбанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ "ФК "Процент", викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.
Позикодавець свої зобов'язання за договорам виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом у повному обсязі не сплачує, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 вересня 2024 року позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
Представник позивача ТОВ "ФК "Процент" Руденко К.В. в судове засідання не з«явився. До початку розгляду справи подав заяву про слухання справи без участі представник позивача .
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги визнала.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що таке визнання суперечить вимогам закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Враховуючи думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 29.11.2023 року між ТОВ "ФК "Процент" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2984-795-2, шляхом підписанням (електронним підписом), згідно з яким відповідач приймає умови цього договору та підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується їх виконувати.
Відповідно до умов договору відповідач від ТОВ "ФК "Процент" отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень. Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3 кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3 періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів, що відображено в додатку №1 до кредитного договору. Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3 кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1 кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 8 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Кредитні кошти були відправлені відповідачу 29.11.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_2 емітовану АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується чеком.
Крім того ухвалою суду від 23 вересня 2024 року від АТ КБ «Приватбанк» витребувано інформацію щодо надходження грошових коштів на картковий рахунок відповідача, відповідно до якої 29.11.202 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 5 000 грн.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими наказом директора ТОВ "ФК "Процент", викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.
Відповідач своєчасно не сплатив нараховані відсотки відповідно до Графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом починаючи з 29.12.2023 року, що має відображення у Розрахунку заборгованості, порушує умови кредитного договору, не виконує взятих на себе зобов'язань.
Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 29.12.2023 року по 25.08.2024 року. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 25.08.2024 року становить 47250.00 гривень за період з 29.12.2023 року по 25.08.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та Графіку платежів.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч. 13. Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2984-795-2 від 29.11.2023 року за нарахованими та несплаченими процентами за період з 29.12.2023 року до 25.08.2024 року становить 47250.00 грн., які відповідачем не сплачені на час розгляду справи.
З цих підстав суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №2984-795-2 від 29.11.2023 року по нарахованим та не сплаченим процентам у сумі 47250.00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду у вигляді сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання правої допомоги суд виходить з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано лише копію договору про надання юридичних послуг № 03/06/2024 від 03.06.2024 року ТОВ ФК'ПРОЦЕНТ», що надавалася адвокатом Руденко К.В., свідоцтво серії ПТ №2412 від 23.10.2018 року. Згідно витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року загальна вартість наданих послуг адвоката за правову допомогу складає 10 000 грн..
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, значення спору для сторони, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 № 211/3113/16-ц, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18, від 12.05.2021 у справі № 873/79/20 та від 23.01.2023 у справі № 755/2587/17).
В даному випадку, враховуючи незначну складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, критерій реальності та розумності розміру адвокатських витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 1500 грн.
Щодо стягнення судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в сумі 3028 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Як вбачається з платіжної інструкції кредитового переказу коштів №974 від 10.09.2024 року, позивачем при подачі позовної заяви до суду сплачено 3028 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1514 грн., а іншу частину судового збору в сумі 1514 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 526, 627, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 6-16, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265,280-289 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Процент" (код ЄДРПОУ 41466388, м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.48) заборгованість за кредитним договором № 2984-795-2 від 29.11.2023 року у розмірі 47250 грн., яка виникла за період з 29.12.2023 року по 25.08.2024 року, судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 1500 грн. та 1514 грн. судового збору, а всього 50264 грн. (п'ятдесят тисяч двісті шістдесят чотири гривні).
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1514 грн.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик