Справа № 320/15690/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
12 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Карпушової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої державі за отримане речове право, -
У травні 2023 року позивач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану державі за отримане речове майно, строки носіння якого не закінчилися, в розмірі 1 756,52 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24 червня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено заява про відмову від позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року прийняти відмову представника Військової частини НОМЕР_1 від позову, закрито провадження в адміністративній справі №320/15690/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої державі за отримане речове право, повернуто Військовій частині НОМЕР_1 з Державного бюджету України 1342,00 грн сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією від 24 травня 2023 року №23-872.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині повернення з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору та прийняти нове, яким стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Апелянт зазначив про те, що відмова від позову пов'язана із добровільним задоволенням ОСОБА_1 позовних вимог після пред'явлення позову, а тому з урахуванням ст. 140 КАС України судовий збір підлягає стягненню з останнього.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої державі за отримане речове право.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24 червня 2024 року Військовою частиною НОМЕР_1 на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено заява про відмову від позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача судового збору.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року прийняти відмову представника Військової частини НОМЕР_1 від позову, закрито провадження в адміністративній справі №320/15690/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої державі за отримане речове право, повернуто Військовій частині НОМЕР_1 з Державного бюджету України 1342,00 грн сплаченого судового збору згідно з платіжною інструкцією від 24 травня 2023 року №23-872.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції з урахуванням положень ч. 2 ст. 132 КАС України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" дійшов висновку про наявність підстав для повернення Військовій частині НОМЕР_1 п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при зверненні із позовною заявою.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 47 КАС України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.
Відповідно до ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1).
Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог (ч. 3).
Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч. 5).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Зважаючи на те, що від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову і така відмова не суперечила закону та не порушувала чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення такої заяви та закрив провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Щодо доводів апелянта про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору у зв'язку з тим, що відмова від позову пов'язана із добровільним задоволенням відповідачем позовних вимог після пред'явлення позову, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 1 ст.140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак, якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Колегія суддів звертає увагу, що питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному.
Вказані норми ст. 142 КАС України кореспондуються з положенням ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI, відповідно до якої, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб'єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже враховуючи встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 142 КАС України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", враховуючи що позивачем у даній справі є суб'єкт владних повноважень, наявні підстави для повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 29 серпня 2022 року по справі №826/16473/15 передбачене ст. 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень, проте якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, судова колегія приходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 140, 142, 238, 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
О.В. Карпушова