18 грудня 2007 р.
№ 8/192/07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ТзОВ "Техніка 2000"
на постанову
від 28.08.07 Одеського апеляційного господарського суду
у справі
№8/192/07 господарського суду Миколаївської області
за позовом
ТзОВ "Техніка 2000"
до
Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міськради
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Миколаївська міська рада
про
зобов'язання внести зміни до договору
у справі взяли участь представники
позивача: не з'явилися
відповідача: не з'явилися
3-ої особи: не з'явилися
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.05.07 (суддя Т.Гриньова), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.07 (судді: М.Мирошниченко, В.Бєляновський, В.Шевченко), в задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору купівлі-продажу комунального майна від 04.03.2003 відмовлено з тих підстав, що у позивача не виникло право на викуп підвального приміщення площею 154,6 кв.м, оскільки він не був його орендарем і не здійснив його поліпшення.
Позивач ТОВ "Техніка 2000" в поданій касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові акти, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скарга мотивована тим, що в порушення вимог ст.43 ГПК України суди неповно дослідили обставини справи. Позивач не просив суд спонукати відповідача до прийняття будь-яких рішень стосовно приватизації спірної частини нерухомого майна.
Підвальне приміщення є невідокремленою частиною нерухомого майна, яке було придбано позивачем за договором від 04.05.2003 і за яке позивач сплатив встановлену договором суму. Але при укладенні договору в перелік майна, що передавалось позивачу у власність помилково не було включено вбудоване підвальне приміщення магазину. Висновки судів протирічать висновку Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 571 та даним Міжміського бюро технічної інвентаризації, не відповідають приписам статей 186, 187 ЦК України. При переході права на річ її складової частини не підлягають відокремленню.
Позивач вважає, що справа повинна була розглядатися відповідно Кодексу адміністративного судочинства.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Позивач згідно договору оренди від 01.03.2000р., укладеного між управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради (правонаступником якого є відповідач) та позивачем був орендарем нежитлових приміщень - магазину загальною площею 162 кв.м. (фактично 155 кв.м.), розташованих на 1-ому поверху будинку № 12 по вул. Радянській у м. Миколаїв ( а.с. 39).
До складу орендованих ним за вказаним договором приміщень не входили нежитлові приміщення загальною площею 154,6 кв., розташовані в підвалі зазначеної будівлі. На час користування (оренди) позивачем зазначеними у договорі оренди підвальними приміщеннями користувались інші особи.
27.09.02р. Миколаївська міська рада прийняла рішення № 5/28 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 26.04.2000 № 18/7 "Про виконання Програми приватизації комунального майна м.Миколаєва, затвердження звіту про використання коштів позабюджетного фонду приватизації за 1999 рік та затвердження Програми приватизації на 2000-2002 роки". (а.с.32-38).
До переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва, які будуть приватизуватися способом "викуп" (додаток № 1 до вказаного рішення) було включено нежитлове приміщення розташоване на 1-ому поверху буд. № 12 вул. Радянській, 12 у м.Миколаєві із зазначенням покупця - ТОВ "Техніка 2000".
При продажі позивачу нежитлових приміщень оцінувалась вартість саме приміщень загальною площею 155 кв.м, тобто лише тих що розташовані на 1-ому поверху та були в оренді позивача . Вимагаючи внести зміни в договір купівлі продажу, шляхом несення до складу придбаних приміщень підвальні приміщення без вимог про зміну загальної вартості приміщень, позивач намагається отримати у власність безоплатно підвальні приміщення, що заборонено чинним законодавством відносно комунального майна.
Підвальні приміщення використовувались окремо (їх займали та використовували інші орендарі) і що вхід до підвальних приміщень здійснювався не тільки через приміщення 1 поверху, а і через під'їзд житлового будинку. Та обставина що на цей час іншій (окремий) вхід закрито не свідчить, що підвальні приміщення не можна використовувати лише у сукупності з приміщеннями 1-го поверху, оскільки користування цим входом можна відновити, що надає можливість використовувати підвальні приміщення окремо від приміщень 1-го поверху (магазину).
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що апеляційна інстанція дійшла обгрунтованого висновку, що у позивача виникло право тільки на викуп приміщень першого поверху, орендарем яких він був.
Твердження позивача про те, що він сплатив за спірні приміщення суму встановлену договором купівлі-продажу, як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріалами справи не підтверджується.
Позивач розрахувався за 155 кв.м приміщень на першому поверсі будинку за адресою: м.Миколаїв, вул.Радянська,12.
Доводи позивача про те, що підвал є невідокремленою частиною магазину, колегія суддів до уваги не приймає. Досліджувати обставини справи та додатково перевіряти докази у справі не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Судами попередніх інстанцій висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 571 від 27.02.2002 та лист МБТІ досліджувалися з наданням їм певної юридичної оцінки, а саме, що вони не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно ст.42 ГПК України висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється за правилами встановленими ст.43 цього Кодексу. Надавати іншу оцінку доказам у справі касаційна інстанція не має права (ст.1117 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що справа розглянута відповідно встановленим обставинам з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права.
Що стосується підвідомчості справи господарському суду, даний спір є спором про внесення змін до договору позивача та відповідача, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства. У даному спорі міська рада є третьою особою і вона не здійснює владних управлінських функцій, тобто спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТзОВ "Техніка-2000" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.07 та рішення господарського суду Миколаївської області від 24.05.07 у справі № 8/192/07 -без змін.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
В.Цвігун