П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/8545/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року, прийняту у складі суду судді Дерев'янко Л.Л. в місті Миколаїв, по справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2024 №0/10517/041108,-
У вересні 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства «Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 0/10517/041108 від 10.05.2024 року.
В обґрунтування позову позивач, зокрема, послався на те, що відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за січень - грудень 2023, січень-лютий 2024. Позивач зазначає, що відповідач безпідставно керувався ст.120-1 ПК України, якою встановлено штраф за порушення строків реєстрації податкових накладних, без врахування приписів п. п. 89, 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
14 жовтня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №400/8545/24 до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 200/4768/23.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що спірні у межах даної справи правовідносини є подібними з правовідносинами, що переглядаються Верховним Судом у межах справи № 200/4768/23, що свідчить про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року зупинено провадження у справі 400/8545/24 за позовом Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" до Головне управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2024 №0/10517/041108 набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 200/4768/23.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №400/8545/24.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не встановлено в чому полягає подібність правовідносин у справах №200/4768/23 та №400/8545/24. Апелянт вказує, що подібність правовідносин означає тотожність предмету спору, підстав позову, змісту позовних вимог і встановлених судом фактичних обставин справи, а також однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Апелянт звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 10.04.2024 року №0/10517/041108 прийняте за результатами камеральної перевірки, період перевірки січень 2023 року-лютий 2024 року, який припадає в більшій частині на дію Закону №2876, який набув чинності 08.02.2023 року, тому штрафні санкції було застосовано за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в кількості 812 (податкових накладних), з яких тільки по 10 податкових накладних граничний строк реєстрації, яких не припадає на дію Закону №2876. Крім того, апелянт зауважує, що у справі № 200/4768/23 не йде мова щодо порушення норм матеріального права, які є предметом позовних вимог у межах даної справи. За таких обставин, апелянт вважає, що вказані справи не є подібними, з огляду на відмінність періодів перевірки та періодів граничних строків реєстрації, а також інші умови (обставин), які призвели до порушення граничних строків реєстрації, на які посилаються сторони в позові.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття «подібні правовідносини», а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.
У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що:
- правовідносини розуміються як різновид передбачених юридичними нормами чи зумовлених принципами права ідеологічних суспільних відносин, що встановлюються між суб'єктами права щодо об'єктів права на підставі юридичних фактів і виражаються у взаємних правах і обов'язках цих суб'єктів (пункт 17 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19 (провадження № 14-73цс21));
- подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 у справі № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16; ухвала від 14.12.20218 у справі № 910/21267/16; ухвала від 20.05.2021 у справі № 904/6125/20; пункт 18 ухвали від 15.06.2021 у справі № 212/7466/19);
- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц; пункт 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі № 910/719/19; постанова від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; постанова від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г).
Отже, подібність правовідносин може мати місце не лише у разі тотожності (аналогічності), тобто ідентичності (однаковості) суб'єктного, об'єктного і змістовного критеріїв, але й також у разі їх схожості, що визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 25.09.2024 передано на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 200/4768/23, у якій позивач оспорює правомірність податкового повідомлення-рішення про застосування до нього штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визнала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, щодо застосування положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Так, на переконання колегії суддів Верховного Суду, зменшені розміри штрафних санкцій, які введено в дію 08.02.2023 з набранням чинності Закону України від 12.01.2023 № 2876-ІХ, мають застосовуватись за факти несвоєчасної реєстрації всіх податкових накладних, складених та зареєстрованих протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, за умови, що рішення про застосування штрафної санкцій приймається контролюючим органом після 08.02.2023. Таке правозастосування відповідатиме системному аналізу норм пункту 120-1.1 статті 120-1 пункту 201.10, статті 201 та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України у їх спільному взаємозв'язку з матеріальними нормами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини за справою №200/4768/23 є подібними тим, що мають місце в цій справі, оскільки предметом розгляду в справі №400/8545/24 є, зокрема, застосування штрафу за порушення строку реєстрації податкових накладних, складених 04.01.2023, 09.01.2023, 13.01.2023, 12.01.2023 (тобто до набранням чинності Закону України від 12.01.2023 № 2876-ІХ).
Щодо посилань апелянта на відмінність підстав позову, визначених позивачем в цій справі, від підстав позову в справі №200/4768/23, колегія суддів звертає увагу, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень повинен надати власну правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття. відповідно до усталеної практики Верховного Суду та правового принципу «jura novit curia», якщо суд доходить переконання, що позивач на обґрунтування своїх вимог та заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, то суд має право самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію та застосувати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновки Верховного Суду щодо застосування норм пункту 120-1.1 статті 120-1 пункту 201.10, статті 201 та пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України будуть мати значення для вирішення судом цієї справи по суті.
Щодо доводів апелянта, що кількість податкових накладних, складених до набрання чинності Законом України 12.01.2023 № 2876-ІХ, є незначною, суд враховує, що відповідачем за результатами акту перевірки складено одне спірне рішення і в межах перевірки правомірності його прийняття суд має дослідити всі обставини справи, Отже, кількість податкових накладних, до яких в цій справі слід буде застосувати висновки Верховного Суду у справі № 200/4768/23, не має значення.
За таких обставин, зважаючи на перебування у провадженні Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи № 200/4768/23, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання про застосування до спірних відносин положень пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 200/4768/23.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року по справі за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2024 №0/10517/041108 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко