11 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5351/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Славутич" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкову вимогу №0004614-1302-1128 від 23.07.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність оскаржуваної вимоги та зазначає, що зі змісту оскаржуваної податкової вимоги не можливо встановити інформацію про факт виникнення податкового боргу. Також вказує, що дана вимога не містить детального розрахунку та періодів виникнення суми податкового боргу, як це передбачено вимогами Податкового кодексу.
Ухвалою суду від 30.08.2024 року у справі відкрито провадження, призначено її до розгляду у прядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.09.2024 (а.с.22).
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.28-30), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що за позивачем, з урахуванням переплати у розмірі 201 948,65 грн. рахувався податковий борг по податку на додану вартість в сумі 2 983 802,34 грн. Вказаний борг виник за результатами проведення камеральної перевірки, на підставі податкового повідомлення - рішення. 23.07.2024 року винесено вимогу №0004614-1302-1128 на суму 2 983 802,34 грн., яку направлено платнику та ним отримано. На думку Головного управління ДПС у Кіровоградській області податкова вимога від 23.07.2024 року № 0004614-1302-1128 є законною, що відповідає положенням Податкового кодексу України і Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610.
12.09.2024 відкладено підготовче судове засідання до 10.10.2024 у зв'язку з необхідністю надання доказів (а.с.39).
10.10.2024 відкладено підготовче засідання до 30.10.2024 у зв'язку з неявкою позивача (а.с.52)
У підготовче засідання 30.10.2024 учасники справи не з'явилися. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження. (а.с.55) Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Ухвалою суду від 30.10.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.11.2024 (а.с.57).
20.11.2024 розгляд справи відкладено до 10.12.2024 у зв'язку з неявкою позивача (а.с.62).
Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 10.12.2024 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Приватне підприємство “АФ “Славутич» зареєстровано як юридична особа з 17.01.2008 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області як платник податків.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку Приватного підприємства “АФ “Славутич» щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період жовтень-грудень 2021 року, січень, березень-грудень 2022 року та січень 2023 року.
За результатами камеральної перевірки складено акт №3495/11-28-04-06/1/20639566 від 12.05.2023 року (а.с.41-43), висновками якого стали порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 8 264 458,58 грн.
На підставі встановлених порушень, Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення (форма “Н») №4101/0406 від 08.06.2023 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 3 185 750,99 грн. (а.с.45).
Відповідно до розрахунку штрафу, доданого до податкового повідомлення-рішення (форма “Н») №4101/0406 від 08.06.2023 року, до позивача застосовано штраф у розмірі 5%, 10%, 20%, 30% та 40% від суми ПДВ, зазначеній в кожній податковій накладній (а.с.46-47).
З КП “Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що приватне підприємство “Агрофірма “Славутич» зверталося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма “Н») №4101/0406 від 08.06.2023 року про застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №340/8461/23 адміністративний позов приватного підприємства “Агрофірма “Славутич» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення (форма “Н») №4101/0406 від 08.06.2023 року - задоволено.
Не погодившись з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року по справі №340/8461/23, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу про скасування рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №340/8461/23 як такого, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року у справі №340/8461/23 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задоволено, скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №340/8461/23 та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року у справі №340/8461/23 приватне підприємство “Агрофірма “Славутич» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року у справі №340/8461/23.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №340/8461/23 касаційну скаргу повернуто приватному підприємству “Агрофірма “Славутич», у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначив відповідач, на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14.05.2024 року у справі №340/8461/23, податкове повідомлення-рішення (форма “Н») №4101/0406 від 08.06.2023 року поновлено.
Згідно інтегрованої картки платника ПП “Агрофірма “Славутич» за позивачем з урахуванням переплати у розмірі 201948,65 грн., станом на 22.07.2024 рахується податковий борг по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 983 802,34 грн. (а.с.64-67).
Доказів сплати позивачем вказаного боргу суду не надано.
23.07.2024 року контролюючим органом винесено податкову вимогу від №0004614-1302-1128 на суму 2 983 802,34 грн. (а.с.32).
Вказану вимогу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано уповноваженою особою позивача 25.07.2024 року (а.с.33).
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно зі статтею 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня є грошовим зобов'язанням платника податків. Сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.
Статтею 59 ПК України унормовано, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610 (далі - Порядок), цей Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) та визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами.
Відповідно до п.п.1, 2 цей Порядок розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.
Розділом II Порядку передбачено, що податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.
Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
Протягом періоду оскарження платником податків відповідно до статті 56 Кодексу суми грошових зобов'язань, визначених податковим органом відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, податкова вимога з податку, що оскаржується, не формується та не надсилається, а сума такого грошового зобов'язання вважається неузгодженою.
Пунктом 1 розділу III Порядку встановлено, що податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.
Відповідно до п.3 Порядку податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна.
До податкової вимоги додається детальний розрахунок суми податкового боргу.
Згідно п.5 Порядку форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи / уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції / управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до цього Порядку (форма «Ю»), а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку (форма «Ф»).
Відповідно до п.6 розділу III Порядку у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)
Розділом IV Порядку визначено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
При формуванні податковим органом податкових вимог їм автоматично присвоюється порядковий номер за певний рік у межах такого органу, який заноситься до відповідного реєстру податкових вимог.
Порядковий номер податкової вимоги має такий формат: NNNNNNN-PPPP-OOOO, де
N - порядковий номер (7 цифр); Р - код структурного підрозділу (4 цифри); О - код податкового органу (4 цифри).
Після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру податкова вимога в той самий день реєструється в податковому органі та направляється (вручається) платнику податків.
Реєстри податкових вимог ведуться податковими органами в електронному вигляді.
Сформована в ІТС податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у паперовій та/або електронній формі.
Податкова вимога, що надсилається (вручається) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та не пізніше наступного робочого дня один примірник надсилається (вручається) платнику податків, другий долучається до справи платника податків.
Платникам податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, податкові вимоги можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Податкова вимога, що надсилається в електронній формі, у день її формування в ІТС підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та печатки, після чого надсилається в електронний кабінет платника засобами ІТС з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету.
На вимогу платника податків, який отримав податкову вимогу в електронній формі, податковий орган надає такому платнику податків податкову вимогу у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги».
У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку податкової вимоги в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така податкова вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту для надіслання податкової вимоги у паперовій формі.
При цьому строк доставки податкової вимоги в електронний кабінет, визначений абзацом другим цього пункту, не зараховується до строку надіслання такої вимоги.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.
Враховуючи наведені норми, суд зазначає, ні Податковий кодекс, ні Порядок, не містять норми щодо необхідності зазначення у податковій вимозі періоду виникнення податкового боргу.
Так, спірна податкова вимога та детальний розрахунок до неї містять відомості про факт виникнення податкового боргу, його розмір, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
До того ж, з детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги, вбачається, що борг виник з податку на додану вартість щодо несплати штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). (а.с.32зв.)
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) форми “Ю» від 23.07.2024 №0004614-1302-1128 у відповідності до вимог чинного законодавства.
Крім того, суд зауважує, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5)
Абзацами першим - другим п.1 підрозд.1 розд.ІІ Порядку №5 визначено, що для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об'єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3).
ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з п.2 підрозд.1 розд.ІІ Порядку №5 ІКП відкривається, зокрема за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, самозайнятих осіб) (основне місце обліку); за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Територіальні органи ДПС формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів (п.3 підрозд.1 розд.ІІ Порядку №5)
Інформація про дату вручення платнику податку податкового повідомлення-рішення вноситься до інформаційної системи структурними підрозділами територіальних органів ДПС, якими сформовані податкові повідомлення-рішення, не пізніше дня, наступного за днем отримання такої інформації (п.2 підрозд.12 розд. ІV Порядку № 5).
При цьому, відповідно до п.421.2 тс.421 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема:
перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";
проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Отже, інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства “Агрофірма “Славутич» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА