Номер провадження 22-з/821/194/24Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/8783/21
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
11 грудня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Івануса А.Д.
розглянувши заяву представника відповідача адвоката Прядки В.М. про ухвалення додаткової постанови про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
у вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила витребувати з незаконного володіння відповідача автомобіль марки LEXUS LS430, сірого кольору, 2001 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , та передати його їй як власнику.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 26.07.2024 позовні вимоги у справі залишено без задоволення з посиланням на те, що позивачем не доведено, що спірний автомобіль вибув з її володіння поза волею, а також те, що відповідач заволодів ним незаконно.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16.08.2024 через відділення поштового зв'язку представник позивача адвокат Рижов С.Є. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та позов задовольнити.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 13.11.2024 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
18.11.2024 представник відповідача адвокат Прядка В.М. подав заяву про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14700,00 грн.
Заява обгрунтована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно договору про надання послуг від 06.06.2023, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Прядкою В.М., адвокат зобов'язався надати замовнику юридичні послуги та захист інтересів щодо представництва інтересів замовника, зокрема в судах першої та апеляційної інстанції.
06.06.2023між ОСОБА_2 та адвокатом Прядкою В.М. укладено угоду про вартість послуг за надання правової (професійної правничої) допомоги, відповідно до умов якої робота виконавця оплачується замовником в наступному розмірі: надання усних та/або письмових консультацій - від 3000,00 грн. до 5000,00 грн.; аналіз документів, ознайомлення з матеріалами справи, формування попередньої правової позиції - від 3000,00 грн. до 5000,00 грн.; складання документів, в тому числі процесуальних - від 700,00 грн. до 9000,00 грн.; участь у судовому засіданні в суді першої інстанції - 3500,00 грн., в суді апеляційної інстанції -5000,00 грн., за межами м. Черкаси -6000,00 грн. та окремо компенсація транспортних витрат. В разі тривалості судового засідання більше ніж 1 год. кожна наступна година оплачується з розрахунку -3000,00 грн. 1 година.
Згідно акту приймання - передачі наданих послуг з нанадання професійної правничої допомоги та детального опису робіт виконаних адвокатом, Мірошник В.О. надано наступні послуги та роботи:
21.10.2023 - формування та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді -700,00 грн.;
22.10.2023 - надання усної консультації, аналіз отриманих документів внаслідок ознайомлення, формування попередньої правової позиції - 3000,00 грн.;
28.10.2024 - формування відзиву на позовну заяву та подача іншій стороні у справі та до суду - 6000,00 грн.;
13.11.2024 - участь у судовому засіданні - 5000,00 грн.
Згідно квитанції про оплату послуг на підставі договору про надання правничої допомоги ОСОБА_2 було сплачено кошти на користь адвоката Прядки В.М. у розмірі 14700,00 грн.
Представник позивача адвокат Рижов С.Є. подав до апеляційного суду заперечення на заяву, в якій посилаючись на те, що заявлені відповідачем витрати є неспівмірними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Дослідивши матеріали справи та поданої заяви, апеляційний суд прийшов до такого висновку.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (як у даній справі).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
Далі, положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи, щоформування та подача заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» №5076-VI, відсутність представника відповідача, що вбачається з протоколу, в судовому засіданні 13.11.2024, а також ту обставину, що на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відзив на апеляційну скаргу ґрунтується на доводах, викладених в суді першої інстанції в заперечення заявлених позовних вимог та зроблених судом першої інстанції висновках, отже підготовка відзиву на апеляційну скаргу не потребує докладання особливих зусиль, відтак, апеляційний суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 14700,00 грн. є необґрунтовано завищеним.
З урахуванням вищенаведеного, за положеннями ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача слід стягнути у відшкодування витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді справи 5000,00 грн., що відповідає співмірності зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та критеріям розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст.141, 270, 368 ЦПК України, апеляційний суд,
заяву представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою доповнити постанову Черкаського апеляційного суду від 13.11.2024 у даній справі вказівкою про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді справи.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повний текст додаткової постанови складено 11.12.2024.
Суддя-доповідач
Судді