12 грудня 2024 року
м. Рівне
Справа № 569/7249/24
Провадження № 22-ц/4815/1210/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В.,Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ПАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна"
розглянув в порядку письмового спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" на додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2024 року, ухвалене в складі судді Бучко Т.М., повний текст рішення складено 29 серпня 2024 року у справі № 569/7249/24
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна" про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 недоплачену суму страхового відшкодування в розмірі 79790 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто) грн 46 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 11045 (одинадцять тисяч сорок п'ять) грн 96 коп у відшкодування витрат на оплату судового збору та витрат, пов'язаних із проведенням експертизи.
06 серпня 2024 року від представника позивача адвоката Філатової А.В. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі понесених позивачем на правничу допомогу.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2024 року стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_1 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
В поданій на додаткове рішення суду апеляційній скарзі представник відповідача вказує на його незаконність з підстав порушення судом норм процесуального права просить суд скасувати додаткове судове рішення.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13 лютого 2024 року, між Адвокатським бюро «Філатової Алли Валеріївни «Захід-Партнер» та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до п.1.1 договору про надання правничої допомоги № 01 від 13 лютого 2024 року, адвокатське бюро зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту по справі про стягнення страхового відшкодування у справі по ДТП, що мало місце 20.07.2023 року, на умовах і в порядку визначені цим договором.
Згідно з п.6 вказаного договору, оплата правничої допомоги становить по домовленості сторін.
Повноваження представника позивача адвоката Філатової А.В. підтверджуються наявним у справі ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВК № 1126021 від 13 лютого 2024 року.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 01 від 13 лютого 2024 року, укладений між Адвокатським бюро «Філатової Алли Валеріївни «Захід-Партнер» та ОСОБА_1 , детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги від 05 серпня 2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 05 серпня 2024 року та платіжну інструкцію № 0.0.3470409399.1 від 14 лютого 2024 року про сплату ОСОБА_1 на рахунок адвокатського бюро «Філатової Алли Валеріївни «Захід Партнер» 12000 грн за надання правової (правничої) допомоги згідно договору про надання правничої (правової) допомоги від 13 лютого 2024 року,
Зазначені документи є належними доказами, які підтверджують наявність договірних відносин між адвокатом та позивачем, факт надання юридичних послуг.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Колегія суддів погоджується із висновком суду місцевого суду, який враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, пропорційності розміру задоволених вимог дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 5340 грн.
Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Євроінс Україна"залишити без задоволення.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 20 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 12.12.2024 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.