Житомирський апеляційний суд
Справа №296/10268/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/691/24
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваної: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2024 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 до 17 січня 2024 року із визначенням розміру застави в сумі 454 200,00 грн.,-
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2024 року продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 до 17 січня 2025 року із визначенням розміру застави в сумі 454 200,00 грн.
Слідчий суддя дійшов висновку, що враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також необхідність виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій у провадженні, прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, які виправдовують подальше тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою, у зв'язку з чим задовольнив клопотання слідчого.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважає, що ухвала слідчого судді є безпідставною та необґрунтованою.
На його переконання, прокурором не наведено належних аргументів, які б виправдовували подальше продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що слідчим суддею не вірно оцінено ризики передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім того, ОСОБА_6 має хвору матір, яка потребує стороннього нагляду, двох дочок, одна з яких нещодавно народила, а інша перебуває під наглядом лікаря у зв'язку з вагітністю, під час перебування під вартою стан здоров'я підозрюваної також погіршився.
Також зазначає, що встановлений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є занадто жорстоким та непомірним для сім'ї підозрюваної.
За наведених обставин вважає, що підстави для продовження тримання під вартою відсутні, а до підозрюваної слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на неї обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
ОСОБА_6 , підозрюється у вимаганні - вимозі передачі чужого майна з погрозою потерпілому та його близькому родичу в обмеженні прав, свобод або законних інтересів, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану і кваліфіковані за ч.4 ст.189 КК України.
18.09.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру
20.09.2024 слідчим суддею Корольовського районного суду м. Житомира до підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
08.10.2024 Житомирським апеляційним судом запобіжний захід змінено на тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 454 200 грн із строком дії до 18.11.2024.
Наразі завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється за можливе, оскільки необхідно виконати наступне: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, що знаходиться в Житомирському НДЕКЦ МВС України; за результатами отриманої інформацію, провести огляд та проаналізувати інформацію, вилучену у вище вказаних установах; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що знаходиться в Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової фоноскопічної експертизи, що знаходиться в Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України; отримати інформацію з АТ «Приват Банк», за результатами отриманої інформацію, провести огляд та проаналізувати інформацію, вилучену у вище вказаних установах; вирішити питання щодо остаточної кваліфікації діянь ОСОБА_9 за наявності підстав повідомити останнім про зміну підозри; виконати інші слідчі дії, необхідність у яких може виникнути в ході проведення досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , в апеляційній скарзі не оспорюється.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
На думку колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, відповідають фактичним обставинам провадження, оскільки підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.08.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 03.08.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 28.08.2024 року, протокол огляду речей від 28.08.2024 року, протоколом про результати здійснення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 27.08.2024 відносно ОСОБА_6 , протоколом про результати здійснення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 27.08.2024 відносно ОСОБА_9 , протоколом огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024, протоколом затримання ОСОБА_9 в порядку ст.208 КПК України від 18.09.2024, протоколом закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 18.09.2024; протоколом обшуку від 17.09.2024 року.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконного впливати на потерпілу та іншого підозрюваного; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, яке їй загрожує, в разі визнання її винною, вказують на обґрунтованість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу такого, як цілодобовий домашній арешт.
Разом з цим, як зазначено прокурором на даний час проводяться необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження, а тому існує висока вірогідність того, що при застосуванні альтернативної міри запобіжного заходу підозрюваній, остання може вчиняти дії з метою перешкоджання або спотворення встановленню об'єктивних обставин події.
Апеляційний суд зважає і на те, що при розгляді питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченої. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи обвинуваченої про те, що до неї може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки ризики, які були підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваної своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Стан здоров'я ОСОБА_6 , також не свідчить про можливість обрання їй менш суворого запобіжного заходу, оскільки право на охорону здоров'я, ефективну безкоштовну медичну допомогу, яке закріплено в Конституції України мають усі громадяни України, в тому числі і ті щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Право на медичну допомогу, щодо цих осіб забезпечується у визначених закладах охорони здоров'я, відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я з забезпеченням цілодобової охорону особи, узятої під варту.
Даних про те, що захворювання ОСОБА_6 унеможливлюють її перебування в умовах попереднього ув'язнення матеріали справи не містять та підозрюваною не надані.
Доводи захисника про непомірність обраного розміру застави колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб виключити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
За змістом ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої, інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, колегія суддів вважає, що застава у розмірі 150 (сто п'ятдесят) прожиткових мінімумів працездатних осіб, що є половиною від максимального розміру для даної категорії кримінальних правопорушень, а тому здатна забезпечити виконання підозрюваною обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Докази, які були надані стороною захисту в суді першої інстанції, про стан здоров'я родичів, які потребують стороннього нагляду, також не можуть свідчити про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, оскільки відповідно до підозри не стримала ОСОБА_6 від вчинення кримінального правопорушення, крім того, ОСОБА_6 до затримання значний перебувала за межами України, що свідчить про те, що її мама і доньки, в змозі самостійно про себе піклуватися.
Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 13 листопада 2024 року, якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 до 17 січня 2024 року із визначенням розміру застави в сумі 454 200,00 грн. - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: