Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2024 року Справа№200/2794/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.05.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 08.09.2021; зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020роки, починаючи з 08.09.2021.
Ухвалою суду від 10.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 17.12.2014 їй призначено пенсію за відповідно до пункту 21 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дотриманням умов, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення» з 17.12.2014. За заявою позивачки у 2021 році її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058). Всупереч ч. 2 ст. 40 вказаного закону, розмір пенсії розраховано із застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015 і 2016 роки, тобто не за останні три календарні роки.
Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 17.12.2014 позивачці призначено пенсію за відповідно до пункту 21 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дотриманням умов, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення». Виплату пенсії було призупинено, оскільки 25.12.2014 особа працевлаштувалася на посаду за спеціальністю, яка дає право на вислугу років.
ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою від 08.09.2021 №4676 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до заяви від 08.09.2021 № 4676 позивачку переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації заробітної плати. Страховий стаж ОСОБА_1 , врахований по 30.06.2021 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, складав 44 роки 08 місяців 15 днів. Коефіцієнт страхового стажу відповідно до статті 25 Закону №1058 - 0,44667.
При переведенні з одного виду пенсії на інший вид враховувалась заробітна плата за періоди страхового стажу, з 01.07.2000 по 30.06.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії з урахуванням проведених індексацій (2014-2016 роки) - 5426.60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11).
Застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018-2020 роки) при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком чинним законодавством не передбачено.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_2 .
17.12.2014 позивачці призначено пенсію за відповідно до пункту 21 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дотриманням умов, передбачених Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення». Виплату пенсії було призупинено, оскільки 25.12.2014 особа працевлаштувалася на посаду за спеціальністю, яка дає право на вислугу років.
ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою від 08.09.2021 №4676 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до заяви від 08.09.2021 № 4676 позивачку переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з проведенням індексації заробітної плати. страховий стаж ОСОБА_1 , врахований по 30.06.2021 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, складав 44 роки 08 місяців 15 днів. Коефіцієнт страхового стажу відповідно до статті 25 Закону №1058 - 0,44667.
Позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки.
Листом ГУ ПФУ у Донецькій області від 11.04.2024 №0500-0202-8/35171 повідомлено позивачку, що страховий стаж ОСОБА_1 , врахований по 30.06.2021 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, складав 44 роки 08 місяців 15 днів. Коефіцієнт страхового стажу відповідно до статті 25 Закону №1058 - 0,44667. При переведенні з одного виду пенсії на інший вид враховувалась заробітна плата за періоди страхового стажу, з 01.07.2000 по 30.06.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії з урахуванням проведених індексацій (2014-2016 роки) - 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11). Застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення (2018-2020 роки) при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком чинним законодавством не передбачено. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії склала 9924,87 грн (1,82893 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.06.2021 X 5426,60 грн). Розмір пенсії з 08.09.2021 складав 4583,50 грн, в тому числі: 4433,14 грн - розмір пенсії за віком, (0,44667 х 9924,87 грн); 150,36 грн - доплата за 14 років понаднормативного стажу. Пенсія ОСОБА_1 розрахована і виплачується згідно з діючим законодавством.
Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2018, 2019, 2020 роки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі -Закон №1058-ІV).
За визначенням ст. 1 Закону № 1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
На підставі ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2262 та ст. 10 Закону № 1058 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один із цих видів за її вибором.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом на інший. У цьому випадку показник середньої заробітної плати, який застосовується при визначенні заробітку для обчислення пенсії, має бути незмінним.
Натомість позивачці з 17.12.2014 було призначено пенсію зі вислугу років за Законом № 1788, яким передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії.
Враховуючи, що до 08.09.2021 позивачці було призначено пенсію за нормами Закону № 1788, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому при обчисленні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, оскільки за призначенням пенсії відповідно до норм вказаного Закону позивач звернулася вперше.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 по справі № 565/645/17, від 11.07.2019 по справі № 264/6292/16-а, від 15.08.2019 по справі № 521/9597/17 і від 06.12.2019 по справі № 679/1000/17.
Таким чином, відповідач протиправно при призначенні позивачці пенсії за віком застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 і 2016 роки.
Права позивача порушені саме відмовою відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 08.09.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 08.09.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 968,96 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючи з 08.09.2021.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2018, 2019 та 2020роки, починаючи з 08.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 гривень.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.12.2024 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв