Україна
Донецький окружний адміністративний суд
12 грудня 2024 року Справа№200/4529/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
22.01.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому позивач просить визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно не зарахування під час обчислення пенсії ОСОБА_1 стажу роботи з 01.01.2004 по дату призначення пенсії (17.01.2024 року) у подвійному розмірі на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувавши під час обчислення пенсії ОСОБА_1 стаж роботи з 11.11.1997 по 30.06.1999, з 01.01.2004 по 01.06.2010, з 02.06.2010 по 17.06.2010, з 01.07.2010 по 02.07.2014, з 02.07.2014 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 13.06.2022 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 26.08.2021; стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування позову зазначає, що 07.05.2024 позивач звернувся з заявою до відповідача, у якій просив провести перерахунок пенсії та врахувати у подвійному розмірі наявний у нього стаж роботи лікарем-анестезіологом, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". 17.06.2024 відповідач надав відповідь позивачу з якої стало відомо, що позивачу як медичному працівнику, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не враховано стаж роботи з 01.01.2004 у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, що порушує права позивача та призводить до суттєвого зниження розміру пенсії. Просить задовольнити позов шляхом зарахування стаж роботи з 11.11.1997 по 30.06.1999, з 01.01.2004 по 01.06.2010, з 02.06.2010 по 17.06.2010, з 01.07.2010 по 02.07.2014, з 02.07.2014 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 13.06.2022 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Ухвалою суду від 09.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 17.01.2024 отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Звертає увагу суду, що ОСОБА_1 в позовних вимогах просить суд зобов'язати Головне управління зарахувавши під час обчислення пенсії стаж роботи за вище перелічені періоди у подвійному розмірі, починаючи з 26.08.2021, але підкреслюємо, що позивач перебуває на обліку з 17.01.2024, а не з 26.08.2021, згідно з особистою заявою від 17.01.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Заяву про перерахунок пенсії № 4878 від 07.05.2024 розглянуто за принципом екстериторіальності та проведено перерахунок пенсії з 17.01.2024.
Відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788 (далі - Закон № 1788) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Правом на пільгове обчислення страхового стажу користуються особи, які працювали у вищезазначених закладах до 01.01.2004 року.
Згідно із статтею 24 Закону № 1058 з 01.01.2004 стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку.
Отже, для зарахування до стажу періоду роботи з 11.11.1997 по 30.06.1999 відповідно до статті 60 Закону № 1788 підстави відсутні, оскільки згідно із записами трудової книжки НОМЕР_2 від 18.1.1982 ОСОБА_1 зарахований на посаду лікаря- інтерна анестезіологічного відділення Центральної міської клінічної лікарні № 6 м.Донецьк.
Страховий стаж врахований по 29.02.2024 та складає 46 років 10 місяців 22 дні.
Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу обчислений відповідно до статті 25 Закону № 1058 складає - 0,46833.
Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії взята за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 29.02.2024.
Розмір пенсії було обчислено відповідно до чинного законодавства. Розмір пенсії з 17.01.2024 складає 12975,63 грн.
Тому вважаємо, що заявлені Позивачем вимоги до Головного управління є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 17.01.2024 отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
07.05.2024 ОСОБА_1 звернувся через веб портал електронних послуг із заявою про перерахунок пенсії № 4878.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.06.2024 № 16015-13006/Г-02/8-0500/24 в якому повідомлено, що правом на пільгове обчислення страхового стажу відповідно до ст 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 ХІІ від 05.11.1991 користуються особи, які працювали в закладах охорони здоров'я до 01.01.2004, далі стаж обчислюється в одинарному розмірі - за даними системи персоніфікованого обліку.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 :
- з 11.11.1997 по 30.06.1999 на посаді лікаря-інтерна анестезіолога у «Центральній міській клінічній лікарні 6 м. Донецька» (запис 29-30);
- з 01.01.2004 по 01.06.2010 на посаді лікаря-анестезіолога у «Центральній міській лікарні ім. В.І. Леніна м. Слов'янська» (запис 32-34);
- з 02.06.2010 по 17.06.2010 на посаді лікаря-анестезіолога у «КМУ міська лікарня №3 м. Краматорськ» (запис 35-36);
- з 01.07.2010 по 02.07.2014 на посаді лікаря-анестезіолога у «Центральній міській лікарні ім. В.І. Леніна м. Слов'янська» (запис 37-38);
- з 02.07.2014 по 30.11.2018 на посаді лікаря-анестезіолога у «КМУ міська лікарня №1 м. Краматорськ»(запис 39-40);
- з 01.12.2018 по 13.06.2022 на посаді лікаря-анестезіолога у «КМУ «Пологовий будинок м. Краматорська» (запис 41-46).
Згідно з довідкою КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради від 07.05.2024 №14-36/97 ОСОБА_1 у період з 02.06.2010 по 17.06.2010, з 02.07.2014 по 30.11.2018 працював на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення.
Відповідно до довідки КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м.Слов'янська» від 05.01.2024 №01/10-31 ОСОБА_1 у періоди з 02.08.1999 по 01.06.2010, з 01.07.2010 по 02.07.2014 працював на посаді лікаря-анестезіолога відділення анестезіології та інтенсивної терапії.
Згідно з довідкою КНП «Обласний перинатальний центр м.Краматорськ» від 04.01.2024 №1 ОСОБА_1 працював лікарем-анестезіологом у період з 01.12.2018 по 13.06.2022.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно із ч.1 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно ст. 24 Закон №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 19.08.1965 №605 "Про покращення анестезіологічного-реанімаційної служби в країні", в багатопрофільних республіканських, крайових та обласних лікарнях можуть організовуватись палати для реанімації та інтенсивної терапії.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №303 від 08.10.1997 проведено реорганізацію анестезіологічної служби у складі лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я. Замість відділень (груп) анестезіології реанімації та відділень реанімації і інтенсивної терапії були створені анестезіологічні відділення або відділення анестезіології, анестезіологічні відділення з ліжками (палатами) для інтенсивної терапії, анестезіологічні групи, відділення інтенсивної терапії, вузькоспеціалізовані відділення інтенсивної терапії.
Згідно роз'яснення, наданого Міністерством охорони здоров'я і Міністерства праці та соціальної політики України у листах від 28.05.2002 №10.02.11/450 та від 21.06.2002 №02-886з-08, період роботи працівників у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії зараховуються до стажу у подвійному розмірі, як це передбачено ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах: від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 11 грудня 2018 року у справі №310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказана вище норма Закону України "Про пенсійне забезпечення" кореспондується із положеннями Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), відповідного до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Із матеріалів справи вбачається, що записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.
Також інформація про періоди роботи позивача та займану посаду міститься у довідках КНП «Міська лікарня №3» Краматорської міської ради від 07.05.2024 №14-36/97, КЛПЗ «Міська клінічна лікарня м.Слов'янська» від 05.01.2024 №01/10-31, КНП «Обласний перинатальний центр м.Краматорськ» від 04.01.2024 №1.
Таким чином, стаж роботи з 01.01.2004 по дату призначення пенсії повинен зараховуватися у подвійному розмірі відповідно до ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Водночас відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні такого стажу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, суд зазначає, що за подання цього позову позивачу з урахування коефіцієнту пониження слід було сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору у розмірі 242,24 грн., суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування під час обчислення пенсії ОСОБА_1 стажу роботи з 01.01.2004 по дату призначення пенсії (17.01.2024 року) у подвійному розмірі на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) обчислення стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 11.11.1997 по 30.06.1999, з 01.01.2004 по 01.06.2010, з 02.06.2010 по 17.06.2010, з 01.07.2010 по 02.07.2014, з 02.07.2014 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 13.06.2022 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 17.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.12.2024.
Суддя І.Г. Аляб'єв