печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53373/24-к
пр. 1-кс-45351/24
22 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 42024102060000019,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25187/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024, а саме: грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США.
Крім того, просить скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25139/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024, а саме: транспортний засіб BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 .
Заявник мотивуючи означене клопотання вказує, що 22.05.2024 відповідно до ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 23.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2024 (справа № 757/22259/24-к), 22.05.2024 проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_3 ) та яку фактично використовує ОСОБА_7 .
У ході проведення обшуку виявлено та вилучено:
- предмет зовні схожий ла патрони калібру 5x45 у кількості 7 штук. 1 (один) патрон 9 мм. Makarov, 1 (один) патрон 7.62x39, 2 (два) патрони 9 мм. S/B.
- грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США;
- 2 (два) поліетиленові пакети з пазовим замком в середині яких знаходиться порошкоподібна речовина білого кольору.
Вищевказані вилучені речі визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024102060000019.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25187/24-к клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києва, задоволено та накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було виявлено та вилучено 22.05.2024 під час обшуку квартирі АДРЕСА_1 , крім іншого, на наступне майно: грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США.
На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.05.2024 (справа № 757/22307/24-к), 22.05.2024 проведено обшук транспортного засобу марки BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У ході проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон iPhone 13 Pro синього кольору, ІМЕІ НОМЕР_4 , часи Aplle Watch з чорним браслетом, 2 пакетики з білою порошкоподібною речовинною, блокнот з червовими записами, пакет з поліетиленовими пакетами, ключі від транспортного засобу BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 та транспортний засіб BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 .
Вищевказані вилучені речі 22.05.2024 визнанні речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024102060000019.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25139/24-к клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва, задоволено та накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном, яке було виявлено та вилучено 22.05.2024 під час обшуку транспортного засобу BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 .
Як зазначено вище, майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, а саме: грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США, та транспортний засіб марки BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка проживає спільно зі своїм сином ОСОБА_7 .
Вказані грошові кошти були зароблені та накопичувалися ОСОБА_3 протягом тривалого часу для покриття щоденних витрат на побутові потреби, оплати медичного обслуговування, а саме покриття витрат на медичні огляди, придбання ліків, які особливо важливі та є необхідними у похилому віці, а також для можливості забезпечити собі належний рівень життя під час перебування на пенсії.
Накладений на належний їй транспортний засіб арешт, обмежує права ОСОБА_3 на власність, створює складнощі, оскільки остання не має можливості використовувати його для власних потреб.
А тому накладені арешти на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 порушують її інтереси як законного власника.
За таких обставин, заявник просить скасувати арешт майна.
У судове засідання заявник та прокурор не з'явилися, про розгляд клопотання повідомлені належним чином.
ОСОБА_3 до суду подала заяву, відповідно до якої просить розглянути клопотання за її відсутності.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 42024102060000019 від 02.02.2024 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 3 ст. 307 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25187/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024 накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США.
Крім того, накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 2024 у справі № 757/25139/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024, на транспортний засіб BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, як вбачається із ухвал слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2024, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Поряд з цим, арештовані грошові кошти та транспортний засіб належать ОСОБА_3 , що накопичувалися нею протягом тривалого часу, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.
Крім того, будь-які процесуальні та слідчі дії із ОСОБА_3 та вилученим в неї майном не проводяться, до органу досудового розслідування остання не викликалася, при цьому орган досудового розслідування мав можливості довести незаконність походження грошових коштів, які вилучені у заявника та обґрунтувати необхідність продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а відтак, відсутні докази того, що арештоване майно відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Тобто, правова підстава накладення арешту на майно, передбачена ч. 3 ст. 170 КПК України, на наявність якої посилається сторона обвинувачення, відсутня.
За таких обставин, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
При цьому, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 42024102060000019 - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 у справі № 757/25187/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024, а саме: грошові кошти: 11 купюр номіналом 100 Євро, 2 купюри по 200 Євро, 27 купюр по 100 доларів США, 3 купюри номіналом по 10 доларів США, 1 купюра номіналом 5 доларів США, 8 купюр номіналом по 1 долару США.
Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.06.2024 2024 у справі № 757/25139/24-к, у рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42024102060000019 від 02.02.2024, а саме: транспортний засіб BMW моделі 328 XI, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1