Справа № 491/990/24
12 грудня 2024 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області, Желясков Олег Олександрович, розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Токарівка Білозерського району Херсонської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 лютого 2020 року органом видачі 6514; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; мешканця АДРЕСА_1 ; тимчасово не працює, відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 17 листопада 2024 о 21 годині 25 хвилин в м. Ананьїв по вул.Соборній водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (різки запах алкоголю за порожнини рота, почервоніння очей, при цьому від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
За вказаним фактом працівником поліції 17 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 468952 за ч. 2 ст.130 КУпАП.
17 листопада 2024 о 21 годині 25 хвилин в м. Ананьїв по вул.Соборній водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
За вказаним фактом працівником поліції 17 листопада 2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 468953 за ч. 5 ст.126 КУпАП.
Зазначені матеріли були зареєстровані в Автоматизованій системі документообігу суду та їм було присвоєно, відповідно, єдині унікальні номери судових справ № 491/990/24, 491/991/24.
За результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями справи за №№ 491/990/24, 491/991/24 було передано для розгляду судді Ананьївського районного суду Одеської області Желяскову О.О..
Частиною 2 ст. 36 КУпАП визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 № 814 (в редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року №485), у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП суд на місці постановив об'єднати справи за №№ 491/990/24, 491/991/24в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі єдиний унікальний номер 491/990/24 (провадження № 3/491/872/24), оскільки вказана справа зареєстрована в АБД Д3 першою.
Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких відбувається за обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
12 грудня 2024 року на дату, визначену судом, ОСОБА_1 до суду на розгляд справи не прибув, але надав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, вину у скоєному правопорушенні визнає.
Станом на 12 грудня 2024 року від ОСОБА_1 будь-яких інших заяв або клопотань, в тому числі про відкладення розгляду справи, не надходило.
З диспозиції ч. 1 ст. 268 КУпАП вбачається, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи викладене, принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Тим більше, що ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст.ст. 126 та 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП закон пов'язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 468952 від 17 листопада 2024 року, з якого вбачається, що 17 листопада 2024 о 21 годині 25 хвилин в м. Ананьїв по вул.Соборній водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння (різки запах алкоголю за порожнини рота, почервоніння очей, при цьому від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, що додано на компакт-диску DVD-Rдо протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 468952 від 17 листопада 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі відмовився.
- витягом з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу, згідно якого ОСОБА_1 протягом року було вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП . Так, 11 вересня 2024 року працівником поліції відділення поліції № 1 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 було складено протокол № ААД № 180903 за ч. 1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Отже факт здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом та наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, 17 листопада 2024 о 21 годині 25 хвилин в м. Ананьїв по вул.Соборній, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який міститься на компакт-диску DVD-R , який додано до протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд вважає, що він надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому відеозапис є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Отже наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , яким порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Водночас суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, яке з урахуванням положень ст.ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки останнім згідно витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року було вчинено порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно витягу з ІКС «ІПНП» за результатами пошуку посвідчення водія ГСЦвідомості відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Відповідно до абз. 3 п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
В зв'язку з наведеним питання позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами розглядатися не може.
Згідно доданого до протоколу витягу про реєстрацію транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , власником транспортного засобу марки ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
В зв'язку з наведеним питання оплатного вилучення транспортного засобу розглядатися не може.
За наведених обставин, суд вважає до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, згідно якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме:
- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;
- керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;
- керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 468953 ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 468953 від 17 листопада 2024 року, з якого вбачається, що 17 листопада 2024 о 21 годині 25 хвилин в м. Ананьїв по вул.Соборній водій, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
- витягом з ІКС «ІПНП», згідно якого за результатами пошуку посвідчення водія ГСЦвідомості відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні ;
- витягом з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу, згідно якого ОСОБА_1 протягом року було вчинено порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Так, 11 вересня 2024 року працівником поліції відділення поліції № 1 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ББА № 617965 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, що додано на компакт-диску DVD-Rдо протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 468953 від 17 листопада 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки останнім згідно витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року було вчинено порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом, не маючи права керувати таким транспортним засобом.
Як вже зазначалося, згідно витягу з ІКС «ІПНП» за результатами пошуку посвідчення водія ГСЦвідомості відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
В зв'язку з наведеним питання позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами розглядатися не може.
Згідно доданого до протоколу витягу про реєстрацію транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , власником транспортного засобу марки ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_2 .
В зв'язку з наведеним питання оплатного вилучення транспортного засобу розглядатися не може.
За наведених обставин, суд вважає до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.
Частиною 1 ст. 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Частиною 2 ст. 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що громадянина ОСОБА_1 має бути визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.130 та ч. 5 ст. 126, та з урахуванням характеру вчинених правопорушень, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність за більш серйозне правопорушення, а саме, у виді штрафу врозмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ст. 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного вбачається, що у 2024 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 401, 126, 130, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати громадянина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Токарівка Білозерського району Херсонської області; паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 03 лютого 2020 року органом видачі 6514; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративні стягнення:
- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 коп. без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.
Роз'яснити, що відповідно до положень ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги згідно ч. 1 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення та може бути оскаржена згідно ч.2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому ч.ч.1, 3 ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення..
Суддя Желясков О.О.
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20__ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців «___» _________ 20__ року.