Справа№ 953/10850/24
н/п 3/953/3154/24
"12" грудня 2024 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Юрлагіна Т.В., за участю секретаря Бірукової Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 54239 від 21.11.2024 посадовою особою, головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Харківській області Зміївською С.С., за результатами фактичної перевірки гр. ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, ринок Барабашово, магазин 25, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення порядку проведення господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання у порядку визначеному законом, чим порушено ч.1 ст. 58 Господарського кодексу України від 16.01.2003. Отримано податкову інформацію щодо провадження гр. ОСОБА_2 господарської діяльності без належної реєстрації, реалізація товарів здійснюється через мережу Інтернет за допомогою за стосунку «OLX». В графі дата, час та місце вчинення правопорушення зазначено: грошовий переказ за товар здійснений платіжною інструкцією Р24А353415603609190 від 18.11.2024 у сумі 800,00 грн. через АТ КБ «Приватбанк».
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 164 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, зазначив, що визнає факт продажу шапки, однак вказав, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження систематичного здійснення ним господарської діяльності.
Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є:
- господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
- громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.
Аналізуючи вищевикладене, одною з основних ознак господарської діяльності є систематичність вчинення відповідних дій на постійній основі.
Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Зі змісту протоколу № 54239 від 21.11.2024 вбачається, що ОСОБА_1 здійснює реалізацію товарів через мережу Інтернет за допомогою за стосунку «OLX» без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Суд зазначає, що сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
На підтвердження вини ОСОБА_1 . Головним управлінням ДПС у Харківській області до протоколу про адміністративне правопорушення додано наступні документи: акт фактичної перевірки від 21.11.2024, скріншоти з сайту OLX, однак відомості про те, ким вони зроблені та яким чином долучені до справи матеріали справи не містять, платіжну інструкцію про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 у сумі 800, 00 грн., копію конверту Нової Пошти з зазначенням відправника ОСОБА_1 , однак відомостей про те, що надсилалося у вказаному конверті матеріали справи не містять, акт про відмову від отримання наказу на перевірку та направлень на перевірку від 21.11.2024.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Складений протокол не відповідає вимогам ст. 256 КупАП, оскільки в графі дата, час та місце вчинення правопорушення зазначено: грошовий переказ за товар здійснений платіжною інструкцією Р24А353415603609190 від 18.11.2024 у сумі 800,00 грн. через АТ КБ «Приватбанк».
Крім того, як вбачається зі змісту протоколу, останній був складений за відсутності ОСОБА_1 , відомостей про те, що ОСОБА_1 викликався для складання протоколу матеріали справи не містять.
Крім того, зміст правопорушення не містить посилання на докази про систематичний характер здійснення реалізації товарів, як на одну із ознак господарської діяльності, виходячи із змісту ст.19 Господарського кодексу України.
Суд враховує положення частини 3 статті 62 Конституції України, яка визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
У рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" Європейський суд з прав людини підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Суд, оцінивши наявні докази, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що докази, які б свідчили про систематичне здійснення господарської діяльності суду не надано. Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть вчиненого правопорушення, скріншоти з сайту OLX не можуть слугувати належним доказом. Крім того, до матеріалів справи не долучено доказів, які підтверджували б відсутність у ОСОБА_1 статусу фізичної особи-підприємця.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини ("Малофеєв проти Росії" та "Карелін проти Росії") у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять об'єктивних та переконливих відомостей про те, що ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність у розумінні статті 164 КУпАП, та що він є суб'єктом даного правопорушення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 164, ст. ст. 1,7, 9, 247, 268, 283-285, 307, 308 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Юрлагіна