Справа № 953/11250/24
н/п 2-н/953/2924/24
"11" грудня 2024 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ЄДРПОУ 45141068)до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу , -
09.12.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 у розмірі 2229, 18 грн. та судові витрати в розмірі 302, 80 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2024 вказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зубу Г.А.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вказаних вимог судом було направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Згідно з даними, які містяться в довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 11.12.2024, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , є адреса: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, представник заявника просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 у розмірі 2229, 18 грн., яка утворилась за адресою: АДРЕСА_2 .
Однак, доказів, які б містили данні про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , або він є користувачем послуг за вказаною адресою, матеріали заяви не містять.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньопов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи наведене, та те, що матеріали заяви не містять доказів зареєстрованого права власності або права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в період з 01.01.2024 по 31.10.2024, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за даною заявою.
Частиною першою статті 166 ЦПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 165, 166, 353 ЦПК України,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 у розмірі 2229, 18 грн. та судових витрат в розмірі 302, 80 грн.
Роз'яснити стягувачу, що відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Суддя Г.А. Зуб