Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська
49005, м. Дніпро, вул. Юрія Горовця, буд. 13, тел. 720-31-13
№ 201/14045/24
провадження 3/201/5023/2024
09 грудня 2024 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо якого складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП
ОСОБА_1 26 жовтня 2024 року о 00 годині 43 хвилин, керуючи автомобілем «Опель», д/н НОМЕР_1 рухався в районі буд. № 37 по вул. Архітектора Олега Петрова в м. Дніпро з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя), після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього із застосуванням технічних засобів відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України повторно протягом року.
ОСОБА_1 , будучи неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, інформація щодо даної справи, у тому числі про дату, час і місце її розгляду, розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України».
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 159071 від 26 жовтня 2024 року; рапортом інспектора патрульної поліції, яким було виявлено правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, матеріалами відеозаписів з портативних відеореєстраторів патрульних поліції, на яких зафіксовані обставини після зупинки водія ОСОБА_1 , якому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння через виявлені у нього ознаками сп'яніння, однак останній ухилився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння із застосуванням технічних засобів відеозапису, що відповідно не вимагало присутності двох свідків згідно з вимогами п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 57 від 20.01.2023, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
Оцінюючи як доказ зазначений відеозапис обставин адміністративного правопорушення, потрібно звернути увагу, що відповідні дані, зафіксовані на відео повністю зіставляються з фактичними обставинами справи, викладеними в протоколі, які дозволяють безпосередньо пересвідчитися суду у зафіксованих в ньому відомостях, зокрема про те, що водій ОСОБА_1 дійсно знаходився з ознаками наркотичного сп'яніння та на вимогу патрульних поліції із застосуванням технічних засобів відеозапису ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння, що в свою чергу дозволяє зробити висновок про належність та допустимість такого доказу, який відповідно доводить наявність порушень п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що ухилення водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відбулось відповідно до встановленого порядку, а саме із застосуванням технічних засобів відеозапису, то суд вважає доведеною поза розумним сумнівом винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. У зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Водночас повторність правопорушення в діях ОСОБА_1 , який протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, підтверджується копією постанови Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 03 червня 2024 року по справі № 932/4471/24.
Отже, враховуючи, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в ухиленні особи, керуючої транспортним засобом, від проходження у відповідності до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка повторно протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Водночас зібрані докази є взаємопов'язаними та достатніми для підтвердження події адміністративного правопорушення та обставин її вчинення саме водієм ОСОБА_1 , під керуванням якого знаходився транспортний засіб за обставин, зазначених у протоколі, про що свідчать відповідні дорожні умови та обстановка, що зафіксована за допомогою камер на форменому одязі поліцейських під час виявлення автомобіля «Опель», д/н НОМЕР_1 на дорозі, у місці, яке не обумовлювало його тривалу стоянку, тим паче у період доби, коли була запроваджена комендантська година, при цьому під час відеофіксації такої зупинки біля вказаного автомобіля знаходився лише водій ОСОБА_1 .
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер та систематичність вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.
Водночас враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване правопорушення до закінчення строку дії позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 03 червня 2024 року по справі № 932/4471/24, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, слід приєднати невідбуту частину такого стягнення.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону Україні «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави в сумі 34 000 (тридцять чотири) тисячі гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП до накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 03 червня 2024 року по справі № 932/4471/24.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок..
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.А. Антонюк