"03" грудня 2007 р.
Справа № 20/202-07-7649
За позовом Одеського національного морського університету;
до відповідача Компанії "ІНБУД" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 11363,98грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Пак О.І., діючий за дов. від 1.03.2007р.
від відповідача: Соболева Г.В., діюча за дов. від 22.01.2007р.
У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Одеський національний морський університет звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з компанії «ІНБУД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю заборгованість по орендній платі в сумі 8078,02 грн., втрату від інфляції в сумі 2584,96 грн. та 3% річних в сумі 701 грн.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на самовільне фактичне використання відповідачем нежитлового приміщення гуртожитку ОНМУ загальною площею 670,4 кв.м., що підтверджується актом контрольно-ревізійного управління в Одеській області № 02-23-031/333 від 15.10.2004р.
У судовому засіданні 14.11.2007 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності, у якому пояснив, що право на подачу позовної заяви про стягнення орендної плати виникло з 15.10.2004р., тобто з дати акту ревізії. Крім того, зазначив, що позовну заяву до господарського суду Одеської області ОНМУ подавав чотири рази (27.04.2007р., 2.07.2007р., 16.07.2007р., 3.10.2007р.), а позовна заява ухвалою від 6.07.2007р. була необгрунтовано повернута без розгляду.
Представник відповідача позовні вимоги не визнає, у судовому засіданні 24.10.2007 року надав суду відзив на позов, в якому зазначає, що приміщення, орендну плату за які вимагає позивач, в 2000 році були виведені з експлуатації, оскільки були в аварійному стані й непридатні для використання. Крім того умовами контракту встановлене, що «сторони мають право розпоряджатися тільки тією частиною приміщень будинку, які за умовою контракту від 21.06.2001р. залишаються в розпорядженні кожної сторони після введення об'єкта в експлуатацію». Оскільки позивач не є ні балансотримачем, ні власником реконструйованих приміщень, їхнє використання відповідачем не порушує прав і законних інтересів позивача й позовні вимоги останнього про стягнення суми орендної плати в розмірі 8078, 02 грн., а також втрати від інфляції в розмірі 2584,96грн. і 3% річних від простроченої суми, що становить 701 грн., не мають на те правового обгрунтування.
Крім того, у судовому засіданні 14.11.2007р. представник відповідача надав заяву про застосування строку позовної давності, який сплинув 1.07.2007р., та пояснив, що проти заявленого представником позивача клопотання про відновлення строку позовної давності заперечує.
У судовому засіданні 3.12.2007р. позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з подачею до канцелярії господарського суду Одеської області касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 6.07.2007р. (суддя Д'яченко Т.Г.), якою, за думкою скаржника, було неправомірно повернуто позовну заяву Одеського національного морського університету (вх. №7170 від 2.07.2007р.).
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду данної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи, що в межах господарської справи № 20/202-07-7649 розглядається позовна заява № 1261 від 21.09.2007р. про стягнення з ТОВ «Інбуд» 11 363, 98 грн., подача касаційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 6.07.2007р. про повернення позовної заяви Одеського національного морського університету № 560-К від 27.04.2007р. про стягнення з ТОВ «Інбуд» 10 875, 24 грн. не є пов'язаною справою у розумінні ст. 79 ГПК України.
Більш того, терміни «подача» касаційної скарги та «перегляд» ухвали касаційною інстанцією не є законодавчо ідентичними та такими, що зумовлюють однакові правові наслідки.
Крім того, суд також зазначає, що ухвалою господарського суду Одеської області від 5.09.2007р. у справі № 22/244-07-6127 (суддя Торчинська Л.О.) позов Одеського національного морського університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбуд» про стягнення 10 875, 24 грн.(провадження у справі порушено 18.07.2007р.) залишено без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:
21.06.2001р. між Одеським національним морським університетом та компанією «ІНБУД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було укладено Контракт «Про інвестування коштів та виконання робіт щодо реконструкції будинку гуртожитку, розташованого за адресою: м Одеса, пров. Топольського. 4-а».
Згідно з п. 11.5 зазначеного контракту, на період виконання робіт Замовник передає в розпорядження Інвестора приміщення у вищезазначеному будинку загальною площею 270 кв.м.
З 10.09.2004р. по 14.10.2002р. контрольно-ревізійним відділом м. Одеси проведена перевірка фінансово-господарської діяльності ОНМУ, з якої вбачається, що з загальної площі 270 кв.м компанія «ІНБУД» у вигляді ТОВ використовує приміщення загальною площею 61,7кв.м. для організації оптово-роздрібної торгівлі (склад 41,7 кв.м., кабінет бухгалтерії -14,6 кв.м), в зв'язку з чим університетом недоотримано фінансових ресурсів у сумі 12 000 грн.
Після проведення даної перевірки, відповідач визнав користування у своїй підприємницькій діяльності нежитлових приміщень ОНМУ площею 61,7 кв.м.та здійснив оплату у сумі 12 000 грн.
10.10.2002 р. між ОНМУ та компанією «ІНБУД» у вигляді ТОВ було укладено додаткову згоду до контракту, згідно з якою відповідач сплачував орендну плату за користування нежитловим приміщенням площею 61,7 кв.м.
28.01.2003р. між Одеським національним морським університетом та компанією «ІНБУД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю було укладено відповідний Договір оренди державного нерухомого майна на оренду нежитлових приміщень гуртожитку ОНМУ, площею 61,7 кв.м.
Згідно з п. 1.1. договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне господарське використання частину нежитлових приміщень, загальною площею 61, 7 кв.м, розташованих на 1 поверсі студентського гуртожитку № 2 за адресою: м. Одеса, пров. Топольського, 4-а, які знаходяться на балансі університету - для здійснення підприємницької діяльності Орендаря.
Згідно з п. 3.3. договору, орендна плата за базовий місяць оренди (січень 2003) становить 668,94 грн. без урахування ПДВ. Таким чином, відповідач згідно умов договору мав право займати приміщення площею 270 кв.м, з яких 61,7 кв. м за плату в розмірі 10,84 грн. за 1 кв.м, а 208, 3 кв.м без сплати.
Як вбачається матеріалів справи, відповідно до ст. 1 Контракту відповідач виконує на свій різик власними та іншими силами й коштами комплекс робіт з реконструкції виведеного з експлуатації корпуса №2 будинку гуртожитку Одеського національного морського університету, розташованого за адресою: пров. Топольського 4а в м. Одесі. Після закінчення реконструкції будинку в рахунок здійснення інвестицій відповідач здобуває право власності на приміщення загальною площею 1939,2 кв.м.
Рішенням господарського суду Одеської області №16/361-04-9025 від 27 липня 2005 року було визнано право власності компанії «ІНБУД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю на нежитлове приміщення підвалу 1-го, 2-го, 3-го, 4-го поверхів загальною площею 1 989,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса. пров. Топольського, 4-а.
За результатами проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області перевірки було складено акт № 02-23-031/333 від 15.10.2004р., з якого вбачається, що внаслідок нездійснення Одеським національним морським університетом належного контролю за використанням площ компанією «ІНБУД» у вигляді ТОВ, орендна плата за використання 670,4 кв.м не надходила.
З урахуванням зазначеного акту, ОНМУ нарахував відповідачу орендну плату за фактичне користування державним-нерухомим майном, нежитловим приміщенням гуртожитку ОНМУ №2 загальною площею 447,7 кв.м, за період з 01.07.2004р. по 12.08.2004р. за ціною 10, 84 грн. за 1 кв.м, в розмірі 8 078,02 грн., згідно розрахунку.
Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.
Згідно до п.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до п.п. 2 - 4 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Проаналізувавши наявні у справі докази, суд вважає, що перебіг позовної давності почався від дня складення позивачем акту про обстеження гуртожитку ОНМУ №2, тобто з 1.07.2004р.
Таким чином, позовна заява № 1261 від 21.09.2007р. подана ОНМУ 3.10.2007р. (вх. №10162) з пропуском строку позовної давності.
Твердження позивача про те, що перебіг строку позовної давності почався з 15.10.2004р., тобто з дня оформлення акту контрольно-ревізійного управління, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки по-перше, як вже було зазначено, позивач довідався про порушення свого права ще 1.07.2004р., крім того із акту контрольно-ревізійного управління № 02-23-031/333 від 15.10.2004р. вбачається, що ревізія проводилася у період з 7.09.2004р. по 15.10.2004р., тобто в процесі її проведення не могли бути встановлені обставини зайняття відповідної спірної площі з 1.07.2004р. по 12.08.2004р. Тим більше, що з 13.08.2004р., тобто ще до початку ревізії, спірне приміщення вже належало відповідачеві на праві приватної власності, що підтверджується рішенням господарського суду Одеської області № 16/361-04-9025 від 27.07.2005р.
Посилання позивача в обгрунтування підстав для відновлення строку позовної давності на неправомірне повернення судом позову, який був пред'явлений в межах строку позовної давності, судом також до уваги не приймаються, оскільки зазначені ухвали про повернення позовної заяви набрали чинності та не були оскаржені позивачем. А навпаки, як вже було зазначено судом при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі, Одеський національний морський університет, не оскарживши ухвалу від 6.07.2007р., а виправивши зазначені в ній недоліки, повторно звернувся до суду 16.07.2007р. із позовною заявою, провадження по якій було порушено ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2007р.
За результатами розгляду позовної заяви, позов Одеського національного морського університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбуд» про стягнення 10 875, 24 грн. (провадження у справі порушено 18.07.2007р.) залишено без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України. А, відповідно до ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України, залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Враховуючи, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є відповідно до п.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, підставою для відмови у позові, а поважні причини для відновлення пропущеного строку відсутні, в позові Одеського національного морського університету до Компанії «ІНБУД» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Щавинська Ю.М.