Справа № 451/1078/24
Провадження № 3/451/635/24
іменем України
12 грудня 2024 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Куцик-Трускавецька О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення №1 Шептицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
установила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, Серії ААД № 823618 від 06.08.2024, ОСОБА_1 , 06.08.2024 о 08 год 47 хв в м. Радехів по вул. Львівська, керував автомобілем Volkswagen «Transporter-T4» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації мови, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т/з та проходження такого огляду в мед. закладі водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Я. Москаль у судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі №451/1078/24 з підстав недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з недопустимістю доказів, що надані поліцейськими.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до статей 245, 246, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність для достовірних і безперечних висновків про скоєний на принципах забезпечення доведення вини за статтею 129 Конституції України, і визнання провини згідно зі статті 252 КУпАП не може мати наперед встановленої сили.
Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимогами статті 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Особлива частина КУпАП містить глави, що об'єднують в собі правопорушення, що посягають на певний однорідний вид суспільних відносин. Так, глава 10 КУпАП «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку», передбачає ряд складів правопорушень, що посягають на встановлений у державі порядок використання транспорту та зв'язку.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тобто, Правила дорожнього руху в Україні, встановлюють єдиний порядок дорожнього руху в Україні, при цьому такий порядок поширюються на всіх водіїв, в тому числі військовослужбовців.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001зі змінами, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням, окрім керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, порушень відносно форми, змісту протоколу, реквізитам щодо заповнення та процесуального закону, судом не встановлено.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, окрім самого протоколу, Серії ААД № 823618 від 06.08.2024, доведена:
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, «Драгер» 6820, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.3);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.08.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.4);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2765182 від 06.08.2024, складеної уповноваженою особою за порушення ОСОБА_1 пункту 2.1 «б» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 126, КУпАП (а.с.7);
рапортом сержанта поліції - Т. Рудика від 06.08.2024 по суті правопорушення (а.с.8);
компакт-диском, на якому містяться 3 відеофайлиз місця події, зняті уповноваженою особою (поліцейським), в яких відображені обставини, що мали місце 06.08.2024 за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.2).
Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою на те посадовою особою.
Щодо наявності у поліцейських повноважень зупиняти т/з відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що під час зупинки В. Оніщука співробітники поліції не порушили вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», яка передбачає вичерпний перелік підстав коли поліцейський може та зобов'язаний зупиняти транспортний засіб.
Частиною 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що в матеріалах справи наявні законні та допустимі підстави зупинки ОСОБА_2 , а саме на підставі пункту 2 частини 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Щодо наявності у поліцейських повноважень складати протокол стосовно військовослужбовців Збройних Сил України.
Згідно статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, положеннями пункту 9.15 розділу IX Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовця.
Даною Інструкцією для успішного виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, передбачено необхідність постійної взаємодії Військової служби правопорядку з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 23 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов'язаний, зокрема взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень.
Статтею 5 Закону України «Про національну поліцію» також передбачено, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.
Положеннями статті 266-1 КУпАП встановлено порядок огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 3, 4, 6 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Під час проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З положень частини 9 статті 266-1 КУпАП вбачається, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Відповідно до статті 266 КУпАП, особи,які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 № 1452/735:
У пункті 6 зазначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно з п.п.1, 2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіївтранспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння водіїв транспортних засобів, на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
Вказаний порядок проходження огляду на стан сп'яніння є загальним для всіх водіїв транспортних засобів, в тому числі для військовослужбовців, які є водіями, тобто керують транспортними засобами.
Відповідно до п.1 Розділу ІІІПоложення пропатрульну службу МВС, затвердженого наказом МВС України № 796 від 02.07.2015,патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює: цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки; самостійне виявлення правопорушень, під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, звертає увагу на правопорушення з метою їх запобігання, припинення, документування і притягнення до відповідальності. Відповідно до статті 255 КУпАП, саме на уповноважених посадових осіб органів Національної поліції, покладено складення протоколів за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Розділ же 13-Б особливої частини КУпАП, що має назву «Військові адміністративні правопорушення», містить склади військових адміністративних правопорушень, тобто правопорушень, що посягають на встановлений законодавством порядок проходження військової служби. Серед таких правопорушень, зокрема ст. 172-20 КУпАП. Диспозиція вказаної статті передбачає адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Тобто, відповідальність за вказаною статтею, має місце лише у випадку вчинення вказаного правопорушення спеціальним суб'єктом військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, а об'єктом посягання в даному випадку є відносини що виникають при несенні військової служби. З метою підтвердження наявності чи відсутності у вказаних осіб ознак сп'яніння, ст. 266-1 КУпАП визначені суб'єкти уповноважені проводити огляд вказаних осіб на стан сп'яніння.
Однак, диспозиція вказаної статті (ст. 172-20 КУпАП) не охоплює такий об'єкт посягання, як суспільні відносини на транспорті, дотримання водієм військовослужбовцем правил дорожнього руху. Вказані правопорушення закріплені в главі 10 КУпАП, а особами уповноваженими на їх виявлення, припинення, складення протоколів (або постанов) у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі з проведення огляду на стан сп'яніння, є серед іншого працівники Національної поліції України.
Таким чином, до доводів сторони захисту в частині невизнання ОСОБА_3 своєї провини, суд відноситься критично, оскільки його позиція спростовується об'єктивними доказами, оцінку яким суд надав, а невизнання ним провини в цій частині суд розцінює як спосіб його захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне ним правопорушення.
Відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння була зафіксована із застосуванням технічного засобу відеозапису, що виключало необхідність присутності двох свідків.
Також, з дослідженого судом відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції вбачається, що співробітник поліції неодноразово протягом тривалого часу пропонував ОСОБА_4 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та попереджав ОСОБА_2 , що в разі відмови на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Беручи до уваги викладене, суд критично оцінює доводи захисника про те, що вимоги працівника поліції про проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 є незаконними та безпідставними, оскільки такі вимоги ґрунтувалися на законі та повноваженнях з виявлення, фіксації та припинення правопорушень на транспорті, адже в даному випадку ОСОБА_5 є не лише військовослужбовцем, а й водієм транспортного засобу, учасником дорожнього руху, який мав дотримуватися Правил ПДР України визначених в Україні, що поширюються на всіх без виключення водіїв. Огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 проведено в порядку визначеному ст. 266 КУпАП, уповноваженим на те суб'єктом, а саме працівником поліції, уповноваженим на виявлення та припинення правопорушень на транспорті, відповідно до визначеної законом процедури.
Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Однак, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
В даній справі, розглядаючи справу лише в межах переданого на розгляд суду протоколу за частиною 1 статті 130 КУпАП, суд не встановлює наявність чи відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, а лише встановлює факт наявності у його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
У своїй сукупності безпосередньо досліджені судом докази є достатніми для прийняття рішення, оскільки беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно статті 251 КУпАП суду надані об'єктивні та інші безперечні докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність підстав для закриття провадження по справі на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Також суд зазначає, що відповідно до дорожнього листа № 2621 від 01.08.2024, автомобіль «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_3 , водій ОСОБА_6 вирушив маршрутом Київ-Житомир-Львів-Старичі-Луцьк о 04:00 год.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ААД № 823618 від 06.08.2024, ОСОБА_1 , 06.08.2024 о 08 год 47 хв в м. Радехів по вул. Львівська, керував автомобілем Volkswagen «Transporter-T4» д.н.з. НОМЕР_2 .
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_4 суддя враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та доходить переконання, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накладення судом на ОСОБА_2 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя Радехівського районного суду Львівської області
постановила:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Платіжні реквізити для сплати адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:
Отримувач: ГУДКСУ у Львівської області
Код отримувача: (ЄДРПОУ): 38008294
Банк отримувача: ГУК у Львівській області
Номер рахунку (IBAN): UA268999980313040149000013001
ЗКПО: 21081300
МФО: 899998
Призначення платежу: Штраф по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Платіжні реквізити для сплати судового збору:
Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
Код отримувача: (ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001
ЗКПО: 22030106
МФО: 899998
Призначення платежу: 101;РНКППО;Судовий збір, Радехівський районний суд Львівської області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяО. Куцик-Трускавецька