Справа № 758/9528/24
Категорія 38
04 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2024 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось до суду із зазначеною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 25.02.2021 відповідач
ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «АКЦЕНТ-БАНК». Відповідач підтвердила, що підписана нею анкета-заява з Умовами та правилами надання банківських послуг в
АТ «АКЦЕНТ-БАНК», які розміщені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складають між нею та банком кредитний договір. На підставі вказаного кредитного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Банк свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав в повному обсязі. Проте відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконує, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість перед позивачем, яка станом на 16.07.2024 складає 35 859,00 грн, з яких: 21 653,10 грн - заборгованість за кредитом; 14 205,90 грн - заборгованість по відсоткам, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також понесені ним витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 05.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а також докази про повне погашення нею суми заборгованості.
Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 25.02.2021 ОСОБА_1 звернулася з анкетою-заявою до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» про надання їй кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитним договором. У заяві відповідач висловила згоду з тим, що вказана анкета-заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись нею для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення її дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Окрім того, боржником за допомогою електронного підпису було підписано паспорт споживчого кредиту, використання якого погоджено сторонами в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Всі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».
З довідки, долученої банком, встановлено, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до липня 2027 року.
Відповідно до укладеного договору № б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10073677988) від 25.02.2021 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Згідно з п. 2.1.1.1.3 Умов та правил, клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Розмір встановленого кредитного ліміту підтверджується довідкою за лімітами за період з 25.02.2021 по 16.07.2024, згідно якої відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн., який згодом було збільшено до 21 700,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконала.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 2.1.1.5.6, п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов'язаний у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку. Також, Клієнт зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 16.07.2024 у неї виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 35 859,00 грн, з яких: 21 653,10 грн - заборгованість за тілом кредитом; 14 205,90 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від
18 липня 2006 року).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, є обґрунтованими та ґрунтуються на нормах закону.
Водночас, на момент розгляду справи відповідач подала до суду довідку
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» від 03.12.2024 про те, що станом на 03.12.2024 вона не має заборгованості перед АТ «АКЦЕНТ-БАНК» за кредитними договорами, як фізична особа. Окрім того, відповідачем долучено до матеріалів справи квитанції, які підтверджують погашення нею заборгованості.
Таким чином, наведене свідчить про те, що станом на дату розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки у відповідача заборгованість перед позивачем відсутня.
Жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаної обставини позивачем до суду не подано.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Водночас судом враховуються правові висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 10.04.2019 у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09.09.2020 у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), у яких Верховний Суд звернув увагу на наступне.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, жодних заяв, у тому числі про залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо від сторін до суду не надходило.
З огляду на наведене, враховуючи, що на день розгляду справи заборгованість відповідачем повністю сплачена, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із урахуванням наведеного, виходячи із встановлених обставин справи та визначених відповідно до них правовідносин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність та взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 288, 289, 273 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080;
- відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О. О. Ковбасюк