13 грудня 2007 р.
№ 20/35
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
суддів
Кота О.В.
Владимиренко С. В.
Шевчук С.Р.
розглянувши касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2007 р.
у справі № 20/35
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"
до
третя особа
державного підприємства "Укренерговугілля"
відкрите акціонерне товариство "Підприємство електричних мереж "Енерговугілля"
про
стягнення заборгованості в сумі 1 707 929,23 грн., індексу інфляції у розмірі 842 009,14 грн., 3% річних в розмірі 51 243,02 грн.
за участю представників:
позивача: Гапича Є. А., Ластовецького В. В.;
відповідача: Павленка О. М.;
третьої особи: Багрія А. Г.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 5 квітня 2007 року постанову рішення господарського суду Донецької області від 26 жовтня 2006 року у справі № 20/35 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Зубченко І. В.) від 30 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог ВАТ "Донецькобленерго" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію відмовлено за недоведеністю.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року (судді Стойко О. В., Дзюба О. М., Шевкова Т. А.) апеляційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" на рішення господарського суду Донецької області від 30.07.2007 р. повернуто без розгляду на підставі ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України через недодання до апеляційної скарги документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
ВАТ "Донецькобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду, оскільки судом при винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми матеріального та процесуального права, та направити апеляційну скаргу ВАТ "Донецькобленерго" на рішення з господарського суду Донецької області від 30.07.2007 р. на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
19 січня 2001 року до Арбітражного суду Донецької області надійшла позовна заява ВАТ "Донецькобленерго" про стягнення суми заборгованості за споживання електроенергії на суму 1 707 929,23 грн., до якої було додано платіжне доручення про сплату державного мита у розмірі 1 700,00 грн.
В процесі розгляду справи позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, що надійшла до господарського суду Донецької області 21 серпня 2006 року. В даній заяві ВАТ "Донецькобленерго" просить стягнути з відповідача заборгованість за споживання електроенергії у розмірі 1 707 929,23 грн., індекс інфляції у розмірі 842 009,14 грн. та 3% річних у розмірі 51 243,02 грн.
Господарський суд Донецької області своїм рішенням від 30 липня 2007 року відмовив ВАТ "Донецькобленерго" у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованість за споживання електроенергії у розмірі 1 707 929,23 грн., індекс інфляції у розмірі 842 009,14 грн. та 3% річних у розмірі 51 243,02 грн. за недоведеністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду, додавши до позовної заяви платіжне доручення про сплату державного мита у розмірі 850,00 грн. Даний розмір сплаченого державного мита складає 50 відсотків максимального розміру ставки державного мита, що підлягав сплаті на момент подання первинного позову 19.01.2001 р.
Ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлює, що у разі збільшення позовних недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
На момент подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" діяв у редакції від 23 лютого 2006 року, відповідно до ч. 2 а) ст. 3 якого із заяв майнового характеру сплачується один відсоток ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами ч. 2 г) ст. 3 Декрету із апеляційних скарг на рішення та постанови зі спорів майнового характеру сплачується 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з цього Донецький апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку про те, що відповідач має сплатити державне мито у розмірі 12 750,00 грн.
До того ж ч. 3 ст. 46 ГПК України встановлює, що до заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі. Таким чином, позивач не дотримався вимог закону ще при поданні заяви про збільшення позовних вимог, тобто 21 серпня 2006 року.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15 серпня 2007 року у справі № 20/35 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" -без задоволення.
Головуючий суддя
О. Кот
судді
С. Владимиренко
С. Шевчук