про повернення позовної заяви
10 грудня 2024 року м. Київ № 320/58182/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені героїв Крут з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку про необхідність її повернення позивачеві з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Отже, юридична особа бере участь у справі або через свого представника, або за допомогою інституту самопредставництва юридичної особи.
При цьому особи, які можуть бути представниками, визначені у статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною першою якої закріплено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини другої цієї ж статті у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; 4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію; 6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження; 8) типові справи; 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині; 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження; 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Оскільки дана справа стосується вимог про стягнення з відповідача матеріальних збитків у розмірі 129617 грн., вона не є справою незначної складності, внаслідок чого представником у ній може бути виключно адвокат. Іншим способом участі позивача у даній справі, як було вказано вище, є самопредставництво юридичної особи.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України дповноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Суд зазначає, що позовна заява підписана представником позивача, Зінчук Катериною Миколаївною.
До позовної заяви на підтвердження повноважень особи, яка здійснює самопредставництво, додано довіреність в порядку передоручення від 25.04.2024, сформовану в системі "Електронний суд".
Водночас, доказів наявності у Зінчук Катерини Миколаївни статусу адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю) до позовної заяви не додано.
Щодо стосується здійснення позивачем участі у справі через самопредставництво юридичної особи, то суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 дійшла висновку, що з урахуванням положень статті 55 КАС України для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Проте, суд зазначає, що надання вищевказаної довіреності не є доказом на підтвердження того, що Зінчук К.М. уповноважена діяти від імені позивача відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) та, зокрема, має право підписувати позовні заяви.
У даному випадку належним доказом підтвердження наявності у Зінчук Катерини Миколаївни повноважень на здійснення самопредставництва юридичної особи (та, зокрема, права підписувати позовні заяви), є наказ про призначення на посаду, трудовий договір, посадова інструкція, яка розробляється щодо конкретної посади та визначає обсяг повноважень тощо, з яких можна було б встановити право Зінчук К. М. діяти від імені Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені героїв Крут, зокрема, представляти інтереси в суді, підписувати позовні заяви тощо.
Водночас, до матеріалів позовної заяви не додані відповідні документи на підтвердження повноважень Зінчук К.М. як особи, яка здійснює самопредставництво юридичної особи.
Згідно із пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на судовий захист шляхом судового розгляду справи учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.