Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13475/24
09 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції України стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ново-Збур'ївка Сімферопольського району АР Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
20.09.2022 Деснянським районним судом м. Києва засуджений за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185
КК України на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки і два місяці. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;
про звільнення засудженого від покарання, -
До Подільського районного суду м. Києва надійшло подання органу пробації про приведення вироку Деснянського районного суду м. Києва від 20.09.2022 стосовно ОСОБА_4 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон № 3886-IX), та звільнення від покарання засудженого в частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 185
КК України згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Представник органу пробації, засуджений у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали подання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20.09.2022 ОСОБА_4 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбаченоих ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185
КК України, на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки 6 місяців.
09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку зі змінами, внесеними до ст. 51 КУпАП, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за яку настає адміністративна відповідальність за ст. 51 КУпАП.
Верховний Суд у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21 сформулював висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону № 3886-IX та зазначив, що Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1
ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 статті 51 КУпАП визначено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року
№ 1082-IX становив 2270 грн., 50 відсотків від його розміру становить 1135 грн.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначеній нормі Основного Закону України кореспондує ч. 1 ст. 5 КК України, відповідно до якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Зі змісту вироку Деснянського районного суду м. Києва від 20.09.2022 вбачається, що ОСОБА_4 вчинив 30.04.2021 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 185,
ч. 2 ст. 185 КК України, розмір завданої матеріальної шкоди в загальному склав 1905 грн
91 коп. Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, розмір вартості викраденого майна становить менше 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачених санкцією ч. 2 ст. 51 КУпАП та тягне за собою адміністративну відповідальність.
Таким чином, на час розгляду подання, діяння, за вчинення якого засуджено
ОСОБА_4 , не є кримінальним правопорушенням у зв'язку з тим, що вартість викраденого останнім майна не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що засуджений ОСОБА_4 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20.09.2022 завдав матеріальну шкоду потерпілій стороні на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, а тому суд доходить висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст. 369, 372, 537, 539 КПК України, -
Подання провідного інспектора Подільського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції України про звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності вчинених діянь, за які він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1