06.12.24
Справа № 932/8559/23
Провадження № 1-кп/932/978/24
4 грудня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
за участю:
особи стосовно якої вирішується
питання застосування примусових
заходів медичного характеру ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Дніпро клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022041030002314, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, -
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , який скоїв суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 та заявив клопотання щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв?язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, оскільки 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-1X «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», відповідно до якого стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена в новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна наразі вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України для цілей застосування норм Кодексу в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума неоподатковуваного мінімуму, яка встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної цим Кодексом для відповідного року, яка дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, станом на 01.01.2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить 3028 грн. Виходячи з вищевикладеного, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до 3028 грн., а отже внаслідок прийняття Закону № 3886-IX втратив чинність закон, яким встановлювалося суспільно небезпечні діяння, які скоїв ОСОБА_5 , оскільки вартість майна складала менше 3028 грн.
ОСОБА_5 не заперечував проти закриття відносно нього кримінального провадження з підстав, зазначених прокурором. Наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав йому роз?яснені та зрозумілі.
Захисник адвокат ОСОБА_4 також не заперечував проти задоволення клопотання прокурора та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовитиу задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 . тa закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , який скоїв суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, на підставі п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, з наступних підстав.
Відповідно до клопотання, у червні 2023 року, більш точний час встановити не є можливим, ОСОБА_5 , маючи намір на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, а саме шляхом пропозицій щодо надання послуг установки та монтажу вікон, не маючи при цьому наміру на реальне виконання умов договору, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці створив та роздрукував договір з назвою «надання послуг з установки та монтажу вікон» в якому було зазначено, що ОСОБА_5 є працівником ТОВ «Дніпровська фабрика вікон» та виконавцем умов договору. Після чого ОСОБА_5 направився в багатоповерхові будинки в різних районах м. Дніпра для реалізації свого умислу.
ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію дій, направлених на заволодіння чужими грошовими коштами, вводячи замовника в оману, розповідав про наявну різновидність неіснуючих у нього послуг установки та монтажу вікон, обговорював умови установки та монтажу вікон, при цьому отримував від замовників передоплату. Отримані від замовників грошові кошти ОСОБА_5 витрачав на власний розсуд, не виконуючи попередніх домовленостей із замовниками послуг.
Так, 09.06.2023 року близько 14.00 год ОСОБА_5 , прибув за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_6 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_6 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 1200 гривень. Внаслідок чого, ОСОБА_6 , будучи введеним в оману, будучи впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 09.06.2023 року близько 14.00 год передав грошові кошти у сумі 1 200 грн.
Отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1 200 грн.
10.06.2023 року близько 12.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_7 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_7 підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 2000 грн.. Внаслідок чого, ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, будучи впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 10.06.2023 року близько 12.00 год передав грошові кошти у сумі 2 000 грн.
Отримавши від ОСОБА_7 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1 200 грн.
10.06.2023 року близько 16.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_8 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_8 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 1500 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_8 , будучи введеним в оману та впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 10.06.2023 року близько 16.00 год. передав грошові кошти у сумі 1 500 грн.
Отримавши від ОСОБА_8 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальні збитки на суму 1 500 грн.
11.06.2023 року близько 12.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_5 , за місцем мешкання ОСОБА_9 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 у останньої виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_9 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 3 000 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, будучи впевненою у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 11.06.2023 року близько 12.00 год. передала грошові кошти у сумі 3 000 грн.
Отримавши від ОСОБА_9 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 3 000 грн.
12.06.2023 року близько 11.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_6 , за місцем мешкання ОСОБА_10 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у останньої виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_10 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 1 500 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_10 , будучи введеною в оману, будучи впевненою у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 12.06.2023 року близько 11.00 год. передала грошові кошти у сумі 1 500 грн.
Отримавши від ОСОБА_10 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 1 500 грн
13.06.2023 року близько 14.0 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_7 , за місцем мешкання ОСОБА_11 .. В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 у останньої виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_11 , у підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 2 000 гривень. Внаслідок чого, ОСОБА_11 , будучи введеною в оману, будучи впевненою у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 13.06.2023 року близько 14.00 год. передала грошові кошти у сумі 2 000 грн.
Отримавши від ОСОБА_11 , грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 2 000 грн.
14.06.2023 року близько 10.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_8 , за місцем мешкання ОСОБА_12 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_12 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 3000 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_12 , будучи введеним в оману, будучи впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 14.06.2023 року близько 10.00 год. передав грошові кошти у сумі 3 000 грн.
Отримавши від ОСОБА_12 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 3 000 грн.
14.06.2023 року близько 17.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_9 , за місцем мешкання ОСОБА_13 . В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_13 у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. Після чого ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_13 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 2500 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_13 , будучи введеним в оману, будучи впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 14.06.2023 року близько 17.00 год. передав грошові кошти у сумі 2 500 грн.
Отримавши від ОСОБА_13 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 2 500 грн.
15.06.2023 року близько 12.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_10 , за місцем мешкання ОСОБА_14 .. В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_14 у останньої виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_14 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 3 000 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_14 , будучи введеною в оману, будучи впевненою у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 15.06.2023 року близько 12.00 год. передала грошові кошти у сумі 3 000 грн.
Отримавши від ОСОБА_14 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 3 000 грн.
15.06.2023 року близько 18.00 год. ОСОБА_5 прибув за адресою: АДРЕСА_11 , за місцем мешкання ОСОБА_15 .. В свою чергу після спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 у останнього виникло бажання використати послуги щодо ремонту та демонтажу вікон. Після чого ОСОБА_5 , вводячи в оману ОСОБА_15 , підтвердив наявність у нього вказаного товару та можливість надання послуг, та повідомив, що обов'язковою умовою виконання послуг буде передоплата у розмірі 2500 грн. Внаслідок чого, ОСОБА_15 , будучи введеним в оману, будучи впевненим у наявності та можливості реалізації ОСОБА_5 вказаних послуг, 15.06.2023 року близько 18.00 год. передав грошові кошти у сумі 2 500 грн.
Отримавши від ОСОБА_15 грошові кошти, ОСОБА_5 будь-яких обов'язків по ремонту та демонтажу вікон не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 2 500 грн.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинені повторно, кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України
З метою визначення психічного стану ОСОБА_5 у кримінальному провадженні була проведена судово-психіатрична експертиза № 513 від 04.09.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_5 в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, виявляв і в даний час виявляє психічний розлад у формі шизофренії параноїдної. За своїм психічним станом в період, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, він не міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_5 також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Частина 1 ст.2 КК України передбачає, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Згідно ст.3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність, та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України, при цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінально процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Так, за загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України, раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 01.01.2024 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становить3028 грн.
Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 3028,00 грн.
З огляду на викладене, вищенаведені зміни в законодавстві призвели до часткової декриміналізації діяння, вони мають зворотну дію в часі і тому скасовують кримінальну відповідальність особи у разі заподіяння останньою шкоди у розмірі меншому, аніж встановлено нормою вищезазначеного закону.
Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 скоїв окремі суспільно небезпечні діяння, передбачені ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману на суми: 1200 грн., 2000 грн., 1500 грн., 3000 грн., 1500 грн., 2000 грн., 3000 грн., 2500 грн., 3000 грн. та 2500 грн. і внаслідок прийняття Закону № 3886-1X втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, вчинення яких інкримінується ОСОБА_5 .
Відповідно до положень ст.ст. 512,513 КПК України, під час розгляду клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд з'ясовує зокрема, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення і встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що саме ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що внаслідок прийняття Закону № 3886-IX втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діянь, вчинення яких інкримінується ОСОБА_5 , суд вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 та приходить до висновку про необхідність закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України у зв'язку з частковою декриміналізацією на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 5 КК України, ст.ст. 7, 9, 284, 314, 371, 372, 512, 513 КПК України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022041030002314, відносно ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022041030002314, відносно ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 7 діб з дня її проголошення.
Суддя Бабушкінського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1