79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" грудня 2024 р. Справа №914/1665/23(914/3644/23)
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.,
Секретар судового засідання: Фарина Х.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Шищак І.С.;
від відповідача 1: не з'явилися;
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 13.09.2024 (вх. №01-05/2579/24 від 16.09.2024)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.09.2024
про застосування заходів процесуального примусу у виді штрафу
у справі №914/1665/23(914/3644/23) (суддя Цікало А.І.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
до відповідача-1: ОСОБА_2
до відповідача-2: ОСОБА_1
про: визнання недійсним договору позики у формі розписки від 26.12.2019
у межах справи: № 914/1665/23
про неплатоспроможність: ОСОБА_2
Короткий зміст вимог позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.
13.12.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 3925 від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла позовна заява до відповідача-1 ОСОБА_2 та до відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики у формі розписки від 26.12.2019 р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на суму грошових коштів у розмірі 476000 грн. 00 коп.
Позов обґрунтовано тим, що оспорюваний договір у формі боргової розписки укладений відповідачами в період існування у ОСОБА_2 простроченої заборгованості перед банком. На час укладання оспорюваного договору, ОСОБА_2 вже не міг виконувати фінансові зобов'язання перед банком. На думку позивача, спірний договір позики у формі розписки складений перед самим зверненням ОСОБА_2 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність для включення до реєстру вимог кредиторів заінтересованої відносно боржника особи. Отже, такий позики у формі розписки вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а тому повинен бути визнаний недійсним.
Ухвалою суду від 18.12.2023 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи № 914/1665/23 про неплатоспроможність ОСОБА_2 ; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.01.2024 р.
15.01.2024 р. до суду за вх. № 197/24 від ПАТ АБ "Укргазбанк" надійшло клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 06.02.2024 р. витребувано у ОСОБА_1 оригінал розписки від 26.12.2019 р.; задоволено клопотання ПАТ АБ "Укргазбанк" про призначення судової технічної експертизи документа; призначено судову технічну експертизу документа (розписки від 26.12.2019 р.) у справі № 914/1665/23(914/3644/23) проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено провадження у справі № 914/1665/23(914/3644/23) на час проведення експертизи.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) повторно витребувано у ОСОБА_1 оригінал розписки від 26.12.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/1665/23(914/3644/23) застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані ухвалами Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 та від 05.08.2024 у справі № 914/1665/23(914/3644/23) та неподання таких доказів без поважних причин. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф у розмірі 15 140,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) застосовано до ОСОБА_1 заходи процесуального примусу у виді штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у зв'язку з неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані ухвалами Господарського суду Львівської області від 06.02.2024р. та від 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) та неподання таких доказів без поважних причин.
09.09.2024 р. до суду за вх. № 21978/24 від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він повідомив суд про втрату оригіналу розписки від 26.12.2019 р. та просить суд скасувати ухвалу від 03.09.2024 р. про застосування до нього заходів процесуального примусу у виді штрафу.
Ухвалою суду від 12.09.2024 р. відхилено заяву ОСОБА_1 про скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у вигляді штрафу; поновлено провадження у справі № 914/1665/23(914/3644/23); розгляд справи призначено на 03.10.2024.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 16.09.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/1665/23(914/3644/23).
Зазначає, що з огляду на втрату оригіналу розписки від 26.12.2019, останній з поважних причин не може бути представлений на виконання вимог господарського суду Львівської області, викладених в ухвалі від 05.08.2024.
Окрім цього вказує, що ухвали суду від 05.08.2024 року не отримував, а дізнався про неї та ознайомився з її змістом лише 05.09.2024 та подав заяву про скасування постановленої 03.09.2024 року ухвали про застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 13.09.2024 (вх. №01-05/2579/24 від 16.09.2024) на ухвалу Господарського суду Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/1665/23(914/3644/23).
Ухвалою суду від 21.10.2024 призначено розгляд справи на 12.11.2024.
Ухвалою суду від 12.11.2024 відкладено розгляд справи на 10.12.2024.
У судовому засіданні 10.12.2024 представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги. Відповідач 1 та 2 явку уповноважених представників не забезпечили, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.
Згідно з ст.2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п.4 ч.1 ст.132 ГПК України).
В силу положень ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч.ч.2,3 ст.135 ГПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.73 ГПК України).
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Разом з тим, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення («Належність доказів» ст.76 ГПК України).
Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Поряд з цим, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,4,7 ст.81 ГПК України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з ч.ч.8,9 ст.81 ГПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Згідно із матеріалами справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. витребувано у ОСОБА_1 оригінал розписки від 26.12.2019 р.; задоволено клопотання ПАТ АБ "Укргазбанк" про призначення судової технічної експертизи документа; призначено судову технічну експертизу документа (розписки від 26.12.2019 р.) у справі № 914/1665/23(914/3644/23) проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено провадження у справі № 914/1665/23(914/3644/23) на час проведення експертизи.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. у справі № 914/1665/23(914/3644/23) залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2024 р. повторно витребувано у ОСОБА_1 оригінал розписки від 26.12.2019 р.
Ухвали Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 р. та 05.08.2024 р. у справі № 914/1665/23 (914/3644/23) надсилались ОСОБА_1 на поштову та електронну. Поштові відправлення були спрямовані на адресу, вказану ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву, апеляційній скарзі та зазначену в Єдиному державному демографічному реєстрі ( АДРЕСА_1 ). Однак вони повернулися до суду з причиною "за закінченням терміну зберігання", вказаною в довідці Укрпошти. Водночас зазначені ухвали були надіслані на електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), вказану ОСОБА_1 у заяві з кредиторськими вимогами до ОСОБА_2 , та доставлені 06.02.2024 р. і 05.08.2024 р. відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з ч. 8 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що скаржником не надано відомостей щодо іншого місця проживання ОСОБА_1 та/або наявності у нього інших поштових адрес та матеріали справи таких не містять.
Частиною 10 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 без поважних причин не подав докази, витребувані судом в ухвалах Господарського суду Львівської області від 06.02.2024 та від 05.08.2024 у справі № 914/1665/23(914/3644/23) та не повідомив суд про неможливість подати такі докази, а отже, господарський суд правомірно застосував заходи процесуального примусу у виді штрафу.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/1665/23(914/3644/23) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 13.09.2024 (вх. №01-05/2579/24 від 16.09.2024) - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/1665/23(914/3644/23) - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2024.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Кравчук Н.М.
Зварич О.В.