09 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 337/5234/24
провадження № 61-15791ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича на ухвалу Запорізького апеляційного суду
від 05 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів та
У вересні 2024 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
08 жовтня 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка М. П. надійшло клопотання про зупинення провадження в справі.
Заявник вказував, що відповідач перебуває на військовій службі, отримує грошове забезпечення як військовослужбовець, не може передбачити своє місцезнаходження та тривалість проходження військової служби, тому просить зупинити провадження про зміну способу стягнення аліментів.
17 жовтня 2024 року ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження відмовлено.
05 листопада 2024 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя
від 17 жовтня 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2024 року не підлягає апеляційному оскарженню, тому апеляційна скарга, в силу пункту 4 частини п'ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції.
27 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стариченко М. П. через підсистему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційний суд помилково повернув апеляційну скаргу. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою апеляційного суду порушено його конституційне право на судовий захист, зокрема, право на апеляційний перегляд справи.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд висновує про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Перевіривши доводи касаційної скарги, зміст ухвали Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2024 року, Верховний Суд висновує, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі не зазначені в переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Законодавством України передбачено безумовне повернення апеляційної скарги у разі, якщо така подана на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України).
Верховний Суд наголошує, що винятків, за наявності яких особа може звернутися до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначене рішення (ухвалу суду першої інстанції), процесуальне законодавство не передбачає.
Визначення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню в справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду по суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не згаданих у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, яка за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29 травня 2019 року в справі № 219/10010/17).
Встановивши, що ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя
від 17 жовтня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження в справі не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня
1997 року).
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська