09 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 128/454/23
провадження № 61-8600ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Ганни Володимирівни, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, прокурорів Вінницької окружної прокуратури Посвалюка Ярослава Ігоровича та Іванішина Дмитра Васильовича , старшого слідчого слідчого відділу Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Похальчак Анни Олександрівни, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної неправомірними та незаконними діями, та
11 червня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року, в якій просив її скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
02 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Судом роз'яснено, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Копію вказаної ухвали направлено заявнику на зазначену в касаційній скарзі адресу.
У липні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків касаційної скарги, зокрема, подано клопотання про поновлення строку.
Зазначені в ухвалі вимоги в повному обсязі ОСОБА_1 не виконані.
13 серпня 2024 року ухвалою Верховного Суду продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 02 липня 2024 року на десять днів з дня отримання копії ухвали.
30 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, заявник вказує, що десяти днів, визначених в ухвалі суду про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги для одержання інформації в районному суді про дату та час отримання оскаржуваного судового рішення йому недостатньо.
11 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду продовжено ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 02 липня 2024 року, на десять днів з дня отримання копії ухвали.
26 листопада 2024 року на адресу Верховного Суду надійшло клопотання
ОСОБА_1 щодо виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 жовтня
2024 року в якій заявник вказує на бездіяльність керівництва Вінницького районного суду Вінницької області.
До клопотання додано копії заяв ОСОБА_1 , адресовані голові Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня та від 24 жовтня 2024 року щодо інформації про отримання ним копії оскаржуваних судових рішень в справі
№ 128/454/23.
Проте доказів пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року заявником не надано.
Верховний Суд критично оцінює надані заявником квитанції про відправлення на адресу Вінницького районного суду Вінницької області листів, датованих
24 вересня та 26 жовтня 2024 року, оскільки ОСОБА_1 не надано описів вкладень до вказаних відправлень.
Також з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ОСОБА_1 до Вінницького районного суду Вінницької області з початку 2023 року подано більше 20 позовів та заяв, а тому встановити, в якій саме конкретній цивільній справі заявником направлялися листи до суду першої інстанції, не вбачається можливим.
Станом на 09 грудня 2024 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконано.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження
№ 11-24апп21), який є обов'язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду під час виявлення недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), за таких обставин скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.
Тому під час вирішення питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України в контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржникому строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до судді Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Ганни Володимирівни, Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації, прокурорів Вінницької окружної прокуратури Посвалюка Ярослава Ігоровича та Іванішина Дмитра Васильовича , старшого слідчого слідчого відділу Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області Похальчак Анни Олександрівни, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної неправомірними та незаконними діями відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська