4 грудня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
представника ДУ «Кагарлицька
виправна колонія (№115)» ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 08.08.2024,
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 08.08.2024 відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну ОСОБА_6 невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що передчасно робити висновок, що засуджений став на шлях виправлення, так як виправлення останнього не носить системного характеру, враховуючи значний невідбутий строк покарання, наслідки вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння у вигляді смерті людини, наявність невідшкодованої моральної шкоди потерпілій в розмірі 800000 грн., та наявність у засудженого автомобіля, який йому повернуто по вироку суду і може бути використаний для вирішення питання часткового відшкодування шкоди. Наявність у засудженого 3 заохочень від адміністрації установи під час відбування покарання не свідчить, що засуджений став на шлях виправлення.
Засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» та застосувати до нього більш м'який вид покарання, не пов'язаний з позбавленням волі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, засуджений зазначає, що ухвала суду є необґрунтованою. Звертає увагу, що він сумлінно намагався виконати покладений на нього обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди, проте лише 28.08.2023 його було направлено в ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)», де він влаштувався на роботу, однак його заробітна плата не сягала того рівня, щоб у повному обсязі задовольнити потреби потерпілої, тому виплати здійснювалися частково. Вказує, що з моменту вчинення ДТП він перебував у слідчому ізоляторі, що унеможливило здійснити продаж автомобіля для виконання вимог цивільного позову. Вважає, що підтвердженням того, що він став на шлях виправлення є його поведінка, позитивна характеристика з ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)», а також 3 заохочення. Наголошує, що він щиро кається у вчиненому злочині, усвідомлює його наслідки, висловлює щирий жаль, крім того має на утриманні 2 неповнолітніх дітей та батька пенсійного віку.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.82 КК України невідбута частина покарання, зокрема у виді позбавлення волі, може бути замінена судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання більш м'яким. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Згідно з ч.1 ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 засуджено вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.05.2023 за ч.3 ст.286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на 7 років, 1/3 частини якого останній відбув на момент розгляду подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Не зважаючи на сумлінну поведінку і ставлення ОСОБА_6 до праці, колегія суддів вважає, що в даний момент не може бути замінено невідбуту частину основного покарання більш м'яким, оскільки вчинений засудженим злочин у стані алкогольного сп'яніння має високий ступінь суспільної небезпеки, призвів до смерті людини, а тому заміна основного покарання більш м'яким на цей час не сприятиме виховній меті покарання та запобіганню вчинення нових подібних кримінальних правопорушень іншими особами.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що застосування до ОСОБА_6 заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є передчасним, оскільки останній не став на шлях виправлення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 08.08.2024, якою відмовлено в задоволенні подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» про заміну ОСОБА_6 невідбутої частини строку основного покарання більш м'яким покаранням, без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3