4 грудня 2024 року місто Київ
справа № 758/1643/22
провадження №22-з/824/1501/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
розглянувши в заяву відповідача ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, -
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 грудня 2022 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Стовбун О.Й.. Рішення Подільського районного суду м.Києва від 26 грудня 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
26 вересня 2024 року через засоби поштового зв'язку відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу.
У заяві зокрема зазначає, що 18 вересня 2024 року при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції не було вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
17 червня 2020 року між адвокатом Іванченко О.І. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, адвокат прийняла на себе зобов'язання здійснювати захист прав та представництво інтересів ОСОБА_1 у справі за позовом про визнання договору довічного утримання недійсним.
У доповненні до відзиву на апеляційну скаргу, представником відповідача - адвокатом Іванченко О.І. було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми витрат відповідача на правову допомогу в суді апеляційній інстанції, визначений у розмірі 6500 грн. При цьому зазначила, що кінцевий розрахунок буде наданий протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Відповідачем фактично були понесені витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6500 грн., що підтверджується актом№1 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) з детальним описом від 3 червня 2024 року та квитанцією на суму 6500 грн.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 6500 грн. судових витрат на правову допомогу.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванченко О.І. заяву підтримала, провила заяву задовольнити та ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат.
В судове засідання не з'явився представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат Стовбун О.Й., будучи повідомленим про день та час розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету учасника справи, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року (том №2 а.с. 132), у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність відповідно до вимог ч.4 ст.270 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Іванченко О.І., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як убачається з матеріалів справи у доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Іванченко О.І. зазначила попередній орієнтовний розрахунок суми витрат відповідача на правову допомогу в суді апеляційній інстанції, визначений у розмірі 6500 грн., та зазначила, що кінцевий розрахунок буде наданий протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Постанова Київського апеляційного суду прийнята 18 вересня 2024 року, а тому докази понесення витрат на правову допомогу сторона відповідача повинна була подати до апеляційного суду до 23 вересня 2024 року.
Заява про стягнення витрат на правову допомогу та докази понесених витрат відповідачкою ОСОБА_1 подано через засоби поштового зв'язку 26 вересня 2024 року, тобто, зі спливом строків, передбачених положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Разом з тим, відповідачкою ОСОБА_1 не було подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів понесених витрат.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ст. 126, ч.1 ст.127 ЦПК України).
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу чи в строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України не надав суду доказів щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи - підстав до стягнення зазначених витрат не вбачається.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 910/9111/17 та від 14 січня 2019 року у справі № 927/26/18.
Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, залишила без розгляду заяву відповідача про стягнення понесених нею витратна професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідач не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування ч. 8 ст.141 ЦПК України.
Оскільки докази понесених судових витрат, подані відповідачкою ОСОБА_1 з пропуском строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку з зазначенням поважності причин такого пропуску заява не містить, а тому така підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 133, 141, 268 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус