Справа № 947/24618/24
Провадження № 2/947/5052/24
09.12.2024 року Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Оренич І.В.
за участю секретаря - Грабової Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 15/1-Б) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
ТОВ «АІА Фінанс Груп» звернувся до суду з позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 67643,85 гривень, стверджуючи, що позичальник не виконав свої зобов'язання за кредитним договором №2037455 який був укладений між сторонами 12.12.2019 у повному обсязі. Також позивач просив стягнути судові витрати.
Ухвалою від 06.09.2024 провадження у справі відкрито.
До судового засідання сторони не з'явились.
Матеріали справи містять заяву представника позивача щодо розгляду справи за його відсутності, в якому також зазначено, що представник не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , повідомлялась відповідно до ст.12-1 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщено не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. До судового засідання не з'явилась, повідомлялась, про причини неявки до судового засідання не сповістила, правом на надання відзиву на позовну заяву відповідачка не скористалась, будь-яких письмових заяв та клопотань до суду з приводу розгляду справи не надала.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом, 12.12.2019 між ТОВ «АІА Фінанс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту, в електронному вигляді на підставі індивідуальної пропозиції (оферти) за №2037455 укладення договору про надання кредиту, яка була акцептована відповідачкою 12.12.2019 р. шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.
Відповідно до договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5000 гривень з граничним строком повернення кредиту і плати за користування кредитом не більше 30 днів, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит та сплатити нараховані проценти.
Грошові кошти у розмірі 5000 гривень перераховані на рахунок відповідачки 12.12.2019, що підтверджується платіжним дорученням №30316 від 12.12.2019.
Відповідно до умов договору, а саме п. 2.10, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, визначені згідно п. 2.8 договору в останній день строку користування кредитом, періодичних платежів за договором не передбачено. Отже, термін для повернення відповідачем кредиту та нарахованих процентів за договором до 11.01.2020, проте відповідачкою у вказаний термін кредит не було повернуто та проценти не сплачено, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно п.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
При таких обставинах та з огляду на те, що відповідачка умови договору не виконала і не повернула фактично отримані та використані грошові кошти, не сплатила відсотки за користування цими грошовими коштами, що передбачено як умовами договору, суд вважає вимоги ТОВ «АІА Фінанс Груп» такими, що підлягаю задоволенню.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України відповідач зобов'язаний сплатити позивачу витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 10382,19 грн. (всього 13410,19грн.).
Керуючись ст.10,12,13,18,19,81,141,178,187,211,247,258,259,273,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 15/1-Б) заборгованість у розмірі 67643 (шістдесят сім тисяч шістсот сорок три) гривень, 85 коп., і судові витрати у розмірі 13410 (тринадцять тисяч чотириста десять) гривень, 19 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: І. В. Огренич